Перехідна програма
Перехідна програма соціалістичного об’єднання “Ліва опозиція”, прийнята на І Всеукраїнському з’їзді, що відбувся 20 жовтня 2012 року. Суттєві зміни до програми можуть вноситись під час загальноукраїнських рад активістів, що проводяться раз на місяць. Програма містить вимоги, що можуть бути реалізовані у рамках капіталістичної системи. Кінцевою метою “Лівої опозиції” є побудова самоврядного соціалізму і його трансформація у безкласове і бездержавне суспільство (комунізм). Програма, що описуватиме суспільний лад самоврядного соціалізму – наступне завдання “Лівої опозиції”.
——
ПОЛІТИЧНІ ПРАВА (20.10.2012 р.)
Українська демократія сьогодні являє собою не більше, ніж конкуренцію між різними групами олігархів. Трудящі позбавлені будь-якої можливості впливати на владу – починаючи від роботи правоохоронців і закінчуючи участю у формуванні державних органів. Боротьба трудящих за покращення свого становища і перебудову суспільства має починатися з розширення політичних прав громадян. Єдиним варіантом уникнути громадянського конфлікту є виконання таких вимог:
- виборність суддів і регіональних керівників МВС і обмеження їх повноважень строком до 5 років; виборність дільничних міліціонерів;
- раціональна депрофесіоналізація правоохоронних органів – досвід правозахисної роботи є перевагою при призначенні на посади в органах внутрішніх справ;
- розформування спецпідрозділів МВС, СБУ і скорочення внутрішніх військ; армія міліційного типу (за прикладом Швейцарії);
- скасування депутатської недоторканності і пільг для депутатів; можливість відкликання депутатів усіх рівнів; встановлення зарплатні депутатам на рівні середньої оплати праці у промисловості;
- спрощення процедури ініціювання місцевих референдумів (потрібна згода 1% від кількості місцевих мешканців для його проведення); можливість зупиняти чинність актів місцевих рад з питань, що стосуються екології, шляхом проведення збору підписів (потрібно 5% підписів місцевої громади);
- партисипативні бюджети (участь місцевих громад у розподілі фінансування);
- скасування судового збору при позовах проти органів влади та у трудових спорах;
- запровадження системи трудових та екологічних судів, які будуть оперативно розглядати відповідні спори;
- надання профспілкам права законодавчої ініціативи;
- скасування посади Президента;
- реформа виборчого законодавства: зниження прохідного бар’єру до парламенту до 3%, обмеження виборчих фондів, фінансування партій, що мають 1% підтримки, із державного бюджету.
Тематичні статті:
- “Для демократизації Україні треба подолати олігархізацію”. Інтерв’ю з депутатом Бундестагу
ТРУДОВІ ПРАВА (20.10.2012 р.)
Формальна рівність працівника і роботодавця перетворюється на фікцію в умовах повного панування капіталу. Потрібно зробити працівника незалежним від шантажу роботодавця, захистити його від наслідків недолугого керування підприємством, а також розширити можливість здійснювати захист трудових прав. Єдиною можливістю перевести напруження у русло класової боротьби у цивілізованому розумінні є виконання таких вимог:
- 30-годинний робочий тиждень без зменшення заробітної плати;
- виплата вихідної допомоги працівникам бюджетної сфери одноразово при виході на пенсію (у розрахунку “одна місячна зарплата помножена на кількість років роботи у бюджетній сфері”);
- встановлення вичерпного переліку професій, в яких доцільне застосування випробувального терміну; звільнення на протязі проходження випробувального лише за згодою профкому;
- протидія відверто-дискримінаційним формам зайнятості (від безкоштовного стажування до аутсорсінгу);
- представництво профспілок у керівних органах підприємств (прийняття рішень про майбутні скорочення при погодженні з профспілкою, а не лише “інформування” про майбутні скорочення з метою “мінімізації наслідків”); встановлення зарплат топ-менеджменту лише після згоди профспілки; право профспілок ветувати рішення про відчуження майна підприємства (для подолання вето потрібна згода 2/3 від складу керівного органу підприємства);
- розширення права на страйк: страйк за рішенням профкому, а не половини трудового колективу; право на індивідуальний страйк у випадку порушення трудових прав; дозвіл страйків на транспорті, ліквідація формулювання про незаконність “політичних страйків”;
- право працівників не виплачувати кредити, податки і комунальні платежі, якщо вони не отримують зарплат; право працівників, перед якими є заборгованість, брати кредит з умовою, що відсотки і сам кредит стягуватимуться з роботодавців; введення пені за затримку зарплат у розмірі 1% за день затримки зарплати;
- скасування пенсійної реформи: вихід на пенсію у віці 55 років для жінок і 60 – для чоловіків;
- боротьба з тінізацією праці: надання профкому права оголосити страйк до моменту належного оформлення трудових відносин; посилення кримінальної відповідальності за нелегальну працю (звільнення від кримінальної відповідальності допускається у випадку відшкодування збитків).
Тематичні статті:
- Трудовий кодекс проти „привиду комунізму”
- Поділись свободою своєю
- Сергій Мігаль: “Страйки потрібні й під час надзвичайного стану”
- Понт гарантування зарплат
- ВІТАЛІЙ ДУДІН: “Гнучкість ринку рабів”
СОЦІАЛЬНІ ПРАВА (10.10.2012 р.)
Виживання працівників залежить від примх бізнесменів, зокрема, від апетитів фінансового капіталу. Чиновники та капіталісти створюють собі комфортні умови, у той час, коли більшість народу відмовляє собі у задоволенні мінімальних потреб. Для унеможливлення випадків стихійної експропріації майна правлячого класу слід здійснити наступні зміни:
- державне планування виробництва товарів першої необхідності з метою забезпечення сталих цін на такі товари;
- фінансування “спецпенсій” чиновників за надлишковим принципом – після виплати пенсій усім іншим категоріям громадян;
- введення однакової визначеної державою депозитної ставки на залишки по зарплатним картковим рахункам, скасування плати за зняття зарплатних коштів у всіх банкоматах та відділеннях всіх банків; можливість безкоштовного переведення зарплатних коштів родичам; заборона стягнення комісійних при оплаті житлово-комунальних послуг;
- скасування всіх видів «плаваючих» кредитних ставок при споживчому, іпотечному та автомобільному кредитуванні; визначеність ставки (зокрема, при страхуванні життя позичальників має застосовуватись єдиний регульованиц державою тариф).
Тематичні статті:
- Націоналізація політики
- Капіталізм доби апокаліпсису. Сценарій
ЕКОНОМІКА (10.12.2012 р.)
Ми вимагаємо негайних кроків щодо усунення найбільших економічних загроз, через які абсолютна більшість населення ризикує пропрацювати все життя заради престижу своїх власників. Основним каналом розграбування країни є неконтрольоване виведення олігархами коштів з українських підприємств в офшори. Не суспільство має доводити, що олігархи вкрали в нас гроші, а олігархи мають довести що вони їх заробили чесною працею! Розкрадання державного бюджету та різноманітні корупційні схеми за участі менеджерів державних та приватних корпорацій є другим найважливішим каналом розграбування суспільної власності. Окрім цього, ми пропонуємо кілька кроків в економічній сфері, які матимуть позитивні наслідки для кожного окремого громадянина. Наші вимоги:
- «презумпція недобросовісності офшорних компаній»: арешт всіх активів офшорних підприємств в Україні, введення тимчасової державної адміністрації на відповідних підприємствах та їх націоналізація, якщо протягом року власники не доведуть легальне походження грошей, які вони «інвестували». У разі, якщо походження грошей доведено – може буде дозволено переоформлення офшорного підприємства в українського резидента та продовження роботи на умовах сплати податків на загальних підставах;
- націоналізація підприємств базових галузей промисловості країни (гірничо-видобувна, металургійна, хімічна) та інфраструктури (транспорт, енергорозподільчі мережі тощо). Націоналізація має відбуватися за тим самим принципом – приватна власність на підприємства може бути визнана суспільством, але тільки за умови розкриття осіб власників та доведення ними законного походження їх коштів;
- представництво усіх профспілок, створених на підприємстві, або представників трудового колективу у тимчасовій державній адміністрації (при переході прав власності);
- RAW DATA NOW! Ми вимагаємо негайної on-line публікації повних детальних даних виробничого, бухгалтерського та управлінського обліку усіх підприємств, на яких працює більше 100 осіб або які мають оборот більше $1 млн. «Комерційна таємниця» також не має поширюватися на підприємства, де є заборгованість із заробітної плати. Суб’єкти господарювання мають постійно публікувати в Інтернеті інформацію щодо всіх здійснених ними господарських операцій (закупівель, продажу готової продукції та послуг, обсягів поставок в натуральних величинах, отриманих та наданих позик);
- робітничий контроль: контроль за діяльністю корпорацій має здійснюватися за участі працівників відповідних підприємств, що має передбачати створення загально-національної суспільної інституції робітничого контролю та створення комісій робочого контролю на підприємствах. Всі посадові особи підприємства мають давати пояснення комісії щодо всіх аспектів господарської діяльності (зокрема, перевірка достовірності публічної звітності). Комісії повинні мати право на погодження всіх господарських операцій: укладення договорів, здійснення виплат, продаж продукції, отримання кредитів;
- реформа оподаткування доходів найбідніших громадян: при умові, якщо дохід менше 5 мінімумів, то податок сплачується лише лише з суми, що перевищує 2 прожиткових мінімуми;
- прогресивне оподаткування доходів фізичних осіб зі ставкою до 100% на ту частину доходу, що перевищує $15 тис. на місяць, або $150 тис. на рік. Отримані від сплати податку кошти мають спрямовуватися на будівництво соціального житла;
- податкове стимулювання впровадження технологій, які зменшують забруднення навколишнього середовища та використання монотонної ручної праці;
- фіксовані курси гривні, як для міжбанківських, так і готівкових операцій;
- мораторій на виплати по зовнішнім боргам (зокрема, перед МВФ) до повернення в Україну вивезених олігархами до офшорів коштів.
- Повернути пограбоване недостатньо
- Анализ Госбюджета Украины-2013
- Запрограмований лібералізм
- Ерік Туссен: “Якби Україна хотіла, то забрала б кошти олігархів з Кіпру”
ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я (06.01.2014 р.)
Згідно з Конституцією України (стаття 49), кожен громадянин має право на безкоштовну медичну допомогу у державних закладах охорони здоров’я, існуюча мережа яких не може бути скорочена. Але сучасна неоліберальна верхівка брехливо називає навіть формальне право наших громадян на безкоштовну і якісну медицину рудиментом Радянського Союзу (забуваючи про ефективні приклади аналогічних систем, у тому числі в західних державах) та під гаслами медичної реформи намагається комерціалізувати нашу медицину, що насправді є рівноцінним її абсолютному знищенню та втраті більшістю населення доступу до медичного обслуговування. На наш погляд, охорона здоров’я є не комерційною «послугою», а невід’ємним правом людей. Тому, враховуючи соціальну значущість цієї сфери, наші вимоги наступні:
- медичне обслуговування, доступне усім жителям України, незалежно від доходів, соціального стану і місця проживання;
- припинення ліквідації права на медичне обслуговування, здійснюваної під виглядом «медичної реформи» та переходу до страхової медицини;
- фінансування медицини відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (не менше 5% від ВВП). Щонайменше удвічі збільшити оплату праці медичних працівників. Збільшити для них доплату за стаж, кваліфікацію, виплати на оздоровлення тощо;
- перегляд моделі управління, організації та фінансування системи охорони здоров’я з перенесенням акцентів на контроль якості та професійну підзвітність;
- перегляд норм, що визначають розподіл бюджетних ресурсів тільки на основі якісних показників, заміна їх нормативними положеннями, які враховують показники якості і попиту;
- передача органам місцевого самоврядування повноважень щодо оптимізації медичної інфраструктури на місцях, розробки та фінансування місцевої політики охорони здоров’я і стимулювання якості в обслуговуванні;
- збільшення дотацій на реалізацію національних цільових програм боротьби з туберкульозом, ВІЛ/СНІД та онкозахорюваннями, спрямованих на лікування хворих і профілактику епідемій серед населення;
- дієве сприяння з боку держави виробництву лікарських препаратів та медичного обладнання, законодавчо встановити та впровадити суворий державний контроль за співвідношенням вартості медикаментів і платоспроможністю населення, обігом та якістю лікарських засобів;
- покращення системи медичного й санітарного контролю на робочих місцях; додатковий пакет медичних та профілактичних послуг працівникам зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
- гідні умови для людей з обмеженими можливостями; забезпечення умов їх безперешкодного доступу до житла, місць роботи та об’єктів громадського призначення, а також пересування вулицями та громадським транспортом;
- відродження системи рекреаційних установ, спортивних шкіл і секцій, загальнодоступних спортивних об’єктів.
- Якісно і безкоштовно: досвід некомерційної медицини
АНТИ-ДИСКРИМІНАЦІЯ
Розділ опрацьовується робочою групою
ЗАХИСТ ПРИРОДИ
Розділ опрацьовується робочою групою
ОСВІТА, КУЛЬТУРА, ІНФОРМАЦІЯ
Розділ опрацьовується робочою групою
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Розділ опрацьовується робочою групою
Comments
7 Responses to “Перехідна програма”Trackbacks
Check out what others are saying...[...] Перехідна програма [...]
[...] Перехідна програма [...]
[...] Перехідна програма [...]
[...] розширення прав трудящих і профспілок (у тому числі, зміни у реалізації права на страйк). „Нацисти таким чином виступили проти того, що б [...]
[...] Перехідна програма [...]
[...] Перехідна програма [...]
[...] Перехідна програма [...]