Грегорі Шварц: У британців високі очікування у впровадженні соціальної політики, адже навіть Лондон, фінансова столиця світу, не може забезпечити гідне життя усім мешканцям

6 жовтня у Києві відбулася дискусія на тему «Джеремі Корбін: Чи перетворить новий лідер британських лейбористів свою партію на соціальний рух?». З доповіддю по Skype із Британії виступив Грегорі (Григорій) Шварц – активіст Ukraine Solidarity Campaign. Як представник USC він зазначив, що ця ініціатива виникла у 2013 році й «підтримує робітничий клас України у протистоянні країни з російським імперіалізмом». Джеремі Корбін став символом надії для розчарованих у політиці, а його обрання привернуло суспільну увагу до лівих. Молодь, яка була аполітичною в останні 10 років, долучається до Лейбористської партії (LP), а буржуазні медіа активно атакують нового лідера партії. Лейбористи повинні працювати над подальшою «лівізацією громад», підкреслив Г.Шварц, оскільки вдалий момент та ініціатива можуть бути втраченими. Він заявив, що у британців очікують серйозних зрушень у впровадженні соціальної політики в інтересах суспільства, адже навіть Лондон, фінансова столиця світу, не може забезпечити гідне життя усім мешканцям. Наприклад, гасло націоналізації залізниць, одне із пріоритетних для Дж.Корбіна, знаходить масову підтримк. При цьому Грегорі визнає, що оцінка політики Росії лідером лейбористів є «наївною» (зокрема, говорилось про його схвалення критики Путіним однополярного світу). Тим не менше, заяви ЗМІ про «проросійськість» лідера лейбористів є не просто перебільшенням, а умисним викривленням позицій Корбіна.

Денис Пілаш обмалював перспективу подолання Допомогти зламати «radical center» в Лейбористській партії

У цілому перспективи перетворення LP на силу, радикальнішу за лівоцентристів, залишаються під питанням. Про це заявив у своїй доповіді Денис Пілаш із Києва. Від часу перемоги «нових лейбористів» Тоні Блера партія максимально відійшла від лівої ідеології до прийняття неолібералізму в економіці, тому невисокими є і сподівання на її зміну. Більш того, LP має давні традиції протистояння її верхівки з соціалістичними групами, що приєднувались до партії, реалізуючи політику ентризму. Свого часу з партії були витіснені, зокрема, активісти троцькістської тенденції Militant. За словами Д. Пілаша, тамтешні «зелені» (The Green Party of England & Wales), а також Шотландська національна партія, показали себе більш послідовним противниками заходів «жорсткої економії», аніж лейбористи. Будучи прихильником радикальних змін, соціаліст Корбін опинився на чолі «ворожої» йому парламентської партії, і лівий поворот LP залежить від того, чи встановить Корбін зв’язок з британськими масами та діятиме відповідно до їх побажань: «британське суспільство є радикальнішим за істеблішмент». Допомогти зламати «radical center» в Лейбористській партії можна, структурувавши соціальні рухи проти «жорсткої економії», спираючись на підтримку інших лівих організацій.

У ході обговорення учасники звернули увагу, що посилення позицій лівих всередині LP парадоксально співпало зі слабкістю робітничого класу та профспілок (на відміну від 80-х, коли ліві, маючи за собою потужні структури робітничого руху, не змогли відстояти гегемонію в Лейбористській партії та країні). Негативним є те, що енергія протесту виходить не на вулиці, а виражається у персоналізації політики (а саме підтримці Корбіна), зазначила Альона Ляшева. На думку Захара Поповича, не найгіршою перспективою у цьому випадку видається розвал LP і формування нової політсили, що стала б інструментом боротьби за радикальніші зміни.

Успіх Корбіна вже створив нову реальність, де погляди лівих знову стали цікавим суспільству