Конституційна революція. Частина 1

8 буржуазних конституцій, норми яких можна врахувати при реформі Основного Закону

Віталій ДУДІН,
“Ліва опозиція”

Конституція Ісландії стала результатом демократичного процесу, хоча і не містить революційних норм

Питання конституційної реформи в Україні неодноразово подається як панацея, що допоможе подолати кризу. Фактичний розкол країни та кричуща олігархізація політики надає цьому питанню надзвичайної гостроти.

Громадяни України — від Донбасу до Карпат — відчувають, що всупереч Конституції  народ не став джерелом влади. Тоді як вплив капіталістів зростають щодня. Інколи вони терплять, а інколи висловлюють своє невдоволення у крайніх формах, які не здатні змінити системи. Пропозиції влади у питанні конституційної реформи зводяться до окремих деталей та переділу повноважень. Тоді як нам потрібен новий рівень прав, який би слугував залученню широких мас до щоденного врядування, а еліта відчувала б постійний контроль. Іншими словами, нам потрібна конституційна революція, а не конституційна реформа.

Для того, щоб з’ясувати, яка модель влади нам потрібна, передусім, слід проаналізувати Основні Закони сучасних буржуазних демократій. Найбільший інтерес для нас становлять країни, в яких були сильні традиції самоврядування, або які позбавились диктатури, або де на здійснення політики мали вплив ліві (соціалістичні) сили. Найбільший інтерес становлять блоки, які присвячені забезпеченню народовладдя, податкової справедливості, децентралізації, соціальним обов’язкам держави та обмеженню приватних інтересів на користь суспільства.

У наступній статті буде проаналізовано конституційний досвід соціалістичних держав минулого і сучасності. В останній статті циклу підсумовуватиметься, які зміни до Конституції є найбільш нагальними.

Бразилія (1988): психотропні поля та партисипативні бюджети

Бразилія є унікальною країною. З одного боку її Конституція надає широкі права (саме в Бразилії став можливий експеримент із партисипативними бюджетами), а з іншого допускає винятки, що нівелюють ці свободи (реєстрація народження та смерті є безкоштовними лише для осіб, які доведуть свою малозабезпеченість).

Основний Закон є дуже об’ємним і нагадує зведення цілих кодексів. Поруч з декларативними положеннями („співпраця між народами заради прогресу людства”), присутні й дуже вузькоспецифічні (стаття 243: землі, відведені для психотропних рослин експропріюються на користь поселенців, які вирощуватимуть продовольчі культури).

Розділ „Соціальні права” передбачає право на „13-ту зарплату” або „13-ту пенсію”. Бразильці мають право на один щотижневий вихідний (неділя), але оплачуваний. Відпустка оплачується на 30% вище, аніж робота. Заборонено створювати більше одної профспілки, що захищає права певної професії на визначеній території.

Право голосу в обов’язковому порядку реалізують повнолітні, а особи у віці від 16 років, доросліше 70 років та малограмотні – добровільно. З метою недопущення зловживання владою запроваджені такі обмеження. Для того, щоб претендувати на виборні посади президент, губернатор штату і федерального округу, а також префекти повинні відмовитись від своєї посади за шість місяців до дня виборів (їх близькі родичі також не можуть брати участі у виборах). Є можливість оскаржити результати виборів, якщо була підозра, що використання адмінресурсу чи економічної влади з боку впливових осіб все ж таки мало місце. Щоправда, позивач несе відповідальність у випадку, якщо його заява виявиться необґрунтованою. 1% виборців можуть реалізувати право народної ініціативи, подавши проект закону в Палату депутатів. Президент може виїхати за межі держави на тривалий період лише з дозволу парламенту.

Поля Бразилії, засіяні психотропними рослинами, вилучаються на благо сільського господарства

Загальнонаціональна профспілка на рівні з парламентськими партіями та іншими суб’єктами подає позов про неконституційність акту до Конституційного Суду. Існує прокуратура з трудових справ. Трибунали з трудових справ формуються у т.ч. профспілками.

Бразилія є федеративною державою, нові штати можуть створюватись шляхом прийняття закону. Створення нових муніципій (районів) дозволяється після дослідження їх „життєздатності”. До відання національної влади віднесено функціонування інфраструктури, роботу інспекції праці, управління судами та прокуратурою, енергетикою, всі головні галузі законодавства, металургія, призов на військову службу, федеральна поліція.

Виключно федеральна влада встановлює податки, які спрямовуються на соціальні потреби. Всі основні податки встановлює центральна влада: на доходи і прибуток, на промислову продукцію і кредитні операції, на сільську землю і на „великі статки”.

Штати, федеральний округ та муніципії встановлюють для своїх службовців податки на їх соцстрахування. Штати і федеральний округ можуть встановлювати податки на спадкування власності, на особистий транспорт, на оборот товарів, транспортні та комунікаційні послуги (аналог ПДВ).

Муніципії запроваджують податок на нерухомість та на продаж нерухомості. Штатам і федеральному округу належать надходження від податку на прибуток і на доходи. Муніципії отримують 50% від земельного сільськогосподарського податку, 50% від надходжень штату від транспортного збору, а також 25 % від ПДВ, отриманого штатом.

Передбачене планування в економіці, що має обов’язковий характер для державного сектору й індикативний для приватного. Нафтопром працює на засадах держмонополії. Якщо процент по банківським кредитам перевищує 12% річних, то такі дії кваліфікуються як злочин (лихварство). Управління пенсійною системою здійснюють не лище представники працівників та роботодавців, а і, як не дивно, пенсіонери.

Держава виділяє на освіту 18% податків, а територіальні одиниці – по 25%. Підприємства сплачують внесок на освіту, що спрямовується державним школам.

Максимальна сума видатків, призначених на зарплати чиновників певного штату, може бути обмежена.

Грецька Республіка (1975): штрафи депутатам

Окремі положення Основного Закону нагадують листівки лівих революціонерів. Приміром, говориться, що приватна економічна ініціатива не може застосовуватись всупереч суспільству та людській гідності. Втім, немало положень мають прямий стосунок до практичного вирішення проблем, що постали перед Україною.

Греція є парламентською республікою, де президент обирається парламентом і залежить від нього. Його повноваження здебільшого зводяться до представництва на міжнародній арені. Хоча його цим його можливості не обмежені (він призначає прем’єра, оголошує надзвичайний стан, видає декретів із силою закону). Раніше він навіть міг розпускати парламент, якщо йому здалося, що той вступив у суперечність з громадською думкою (!). Тим не менш, президент досі вправі розпустити парламент за пропозицією Ради міністрів, що володіє вотумом довіри, з метою „оновлення народного мандату” перед вирішенням питання національної важливості. Більше того, ветувати закон голова держави може аж протягом місяця (в Україні – у 15-денний термін). Отже, це не є виключно символічна фігура. Президент може бути відсторонений при виїзді за кордон більше 10 днів, а у випадку невиконання більше 30 днів обов’язків – припиняє повноваження. Референдум з важливих питань (окрім фінансових) чи законопроектів оголошується президентом на вимогу трьох п’ятих парламенту.

„Стан облоги” запроваджується по всій країні не лише при існуванні зовнішньої агресії, а й у випадку  виявлення „збройного руху, спрямованого на повалення демократичного ладу”. Засуджені за певні злочини позбавлені права голосу. Чиновникам заборонено балотуватись в депутати по округу, де вони працювали більше трьох місяців останні три роки. Анулюються контракти між державою та фірмою, в якій депутат є директором, радником чи партнером.

Є й положення, які мають стимулювати депутатів відвідувати парламент. Відсутність на засіданнях парламенту дозволяє штрафувати його (п’ять пропущених протягом місяця „знімає” 1/30 від зарплати). Рішення ухвалюються навіть присутності четвертої частини від складу депутатів.

Заборонено включати пенсійні норми в закони, що мають своїм предметом регулювання інші питання. При цьому є положення, які спрощують заходи економії, що останніми роками проводяться в Греції. Так, законопроект, що підвищує пенсії, може вноситись лише міністром фінансів після консультацій з Контрольною радою (аналог Рахункової палати); будь-який законопроект про збільшення видатків бюджету не розглядається, якщо немає висновку Генеральної державної бухгалтерії; зменшення доходів не дозволяється без пропозицій щодо покриття дефіциту, схвалених профільним міністром та міністром фінансів (зменшення видатків не вимагає такої процедури). В Україні їх думка має рекомендаційний характер. Ще одна відмінність від України: неприпустиме внесення поправок „з голосу”. Якщо в ході обговорення приймаються поправки, то голосування відкладається на добу після розповсюдження серед депутатів виправленого тексту.

Парламент висловлює вотум недовіри уряду або міністрам з ініціативи 1/6 депутатського складу.

Держава вправі вимагати від  громадян виконання «обов’язку суспільної та національної солідарності». Згідно ст.28 держава може піти на обмеження національного суверенітету, якщо це продиктовано національними інтересами.

Греки славляться демократичними традиціями та широким залученням молоді до політичних процесів. Разом з тим кандидатом в парламентарі може бути лише людина 25-річного віку. Законопроекти пропонуються лише парламентом і урядом.

Повна конфіскація майна заборонена, як і смертна кара за політичні злочини. Амністія поширюється лише на політичні злочини. Хоча при цьому півроку особа може знаходитись у СІЗО за вчинення проступку.

Освіта оголошується безкоштовною; більше того — заснування вузів приватними особами заборонене.

Реквізиція (примусове відчуження майна на користь держави) дозволяється не лише у військових потребах, а і в соціальних.

Широке коло професій – від офіцерів і нотаріусів до мерів та посадовців місцевого самоврядування – позбавлені права балотуватись на виборах. Допускається державне фінансування партій.

Забороняється цензура, разом з тим передбачено широкий перелік підстав вилучення друкованих видання після виходу (аморальні публікації, образа релігії або президента). Трикратне порушення протягом п’яти років має наслідком не лише закриття газети, а й заборону винним особам займатись журналістикою.

Держава, а не місцеве самоврядування, регламентує програми містобудування з метою досягнення „функціональної цілісності” та „досягнення найкращих можливих умов проживання” (ст.24). Власники нерухомості на території житлових районів повинні надавати територію для облаштування місць загального користування, а також беруть на себе видатки щодо зведення основних містобудівних об’єктів.

Переміщення чи відсторонення службовців можливе лише за згодою службової ради, яка являє собою по-суті профспілку чиновників. У нас же відсторонення здійснюється навіть при підозрі на вчинення корупційного правопорушення. Держслужбовців у випадку необхідності можна наймати на умовах цивільно-правових угод, якщо це дозволено законом (ст.103).

Дисциплінарні провадження щодо суддів порушуються лише міністром юстиції. Суддя не має права брати участь у розгляді дисциплінарної справи, якщо провадження стосується представника суду, з якого походить член дисциплінарного органу. Допускається об’єднання територіальних громад – в керівництві об’єднаного органу переважатиме більш чисельна громада.

Міністри несуть не лише політичну, а і юридичну відповідальність за свою роботу. Парламент висуває обвинувачення проти діючих міністрів, справа розглядається під головуванням голови вищого касаційного суду.

Федеративна Республіка Німеччина (1949): демократія, але з винятками

Німецька Конституція детально чільне місце відводить питанням реалізації самоврядування.

В Основному Законі майже відсутні положення, що регламентують форми прямої демократії (вони конкретизуються на рівні земель: референдуми, народна ініціатива щодо розпуску ландтагу, народна законодавча ініціатива). Президент, як і в Греції, може приймати рішення лише за умови контрасигнації (схвалення) з боку міністрів.

Ст.18 говорить про можливість позбавлення певних прав. Їх можуть бути позбавлені особи, які зловживають свободою думок, свободою друку, викладання, зборів, об’єднання, таємного листування, правом власності чи притулку “для боротьби проти основ вільного демократичного ладу”. Але це може реалізувати лише Федеральний конституційний суд. Щоправда, є і обмеження прав в інтересах захисту основу демократичного ладу, коли це здійснюється без відома особи. Винятків може бути й більше: обмежувати окремі права можна не лише у „стані оборони”, а й зростання напруженості.

Вотум недовіри лідерові Уряду оголошується лише коли є достатньо голосів для обрання нової кандидатури („конструктивний вотум недовіри”).

Верхня палата парламенту складається з представників місцевої виконавчої влади. На земельному рівні, зокрема, регулюється приватна система навчання.

Отримання політичного притулку не є безперешкодним. Держава може визначити країни, в яких політпереслідування відсутні як такі. Громадянам цих країн потрібно надавати серйозніші докази.

На рівні громад замість представницького органу можуть діяти загальні збори. На місцевих виборах участь можуть брати громадяни інших країн ЄС. В референдумі повинні брати щонайменше 25% виборців. Зі згоди федеральної влади землі можуть вступати у зносини із закордонними державами. Землі можуть запросити підтримку з боку поліцейських інших земель. Федеральна влада може спрямувати лише прикордонну службу чи армію, але в критичних ситуаціях вона фактично бере поліцію землі під контроль. Є корупціогенна норма, яка дозволяє федерації на свій розсуд підтримувати певні землі з метою вирівнювання загальної економічної рівноваги.

Якщо земля не виконує своїх обов’язків, то влада ФРН може здійснювати примус, надаючи їй накази. Все, що не є виключною компетенцією федеральної влади є компетенцією земель. Дуже широке коло питань віднесено до конкуруючої компетенції – якщо держава не встановлює правил у певних сферах, то це можуть зробити землі. Тарифні акти місцевої влади затверджуються федерацією. Не говориться про право розпускати місцеву владу органами федерального рівня (в Україні це можливо, приміром, за видання неконституційних актів). Армію контролює федерація (військом керує міністр оборони, а не Федеральний президент). Військові можуть надавати підтримку поліції. Залізниця є акціонерним товариством, яким керує федерація. Будівництво вузів та розвиток агропромисловості здійснюється наполовину за рахунок федерації. Землі вправі самі встановлювати будь-які податки на споживання та видатки. Одноразовий податок на майно та на вирівнювання регіонів збираються федерацією. ПДФО та податок на прибуток збираються державою і землі по 50%.

Обиратися можна з 18-ти років. Імунітет депутата Бундестагу не діє, якщо його затримують протягом наступного дня після вчинення злочину.

Окремо існують трудові й соціальні суди в системі судів загальної юрисдикції. Всі вищі спец суди утворюють сенат для узгодження судової практики (в нас же суди в праві давати окремо тлумачення норм, „перетягуючи” компетенцію на свою користь).

Незаможні та депутати, згідно Конституції Швеції, можуть почуватись захищеними

Залишаючись конституційною монархією, Швеція славиться сильною соціалістичною тенденцією, а в її Конституції є чимало положень, які ставлять країну у більш вигідне становище навіть на фоні формальних республік.

Так, з 18 років громадяни набувають усіх політичних прав, включаючи можливість стати керівником держави (прем’єром). Міжнародні договори мають пріоритет над шведським законодавством, але окрім випадків, коли такі договори обмежують основні свободи. Парламент може дозволити проведення виборів навіть у період війни. Уряд (а не парламент законом про амністію) може пом’якшити покарання, призначене судом, та припинити судове провадження при наявності „особливих підстав”. Право законотворчої ініціативи належить у тому числі Національному банку. Король позбавлений права вето.

Держава мусить „забезпечити всім право на працю, житло і освіту, а також сприяти соціальному забезпеченню, безпеці та гідним умовам життя”.

У контексті громадянських свобод проголошується заборона організацій, які розпалюють етнічну ворожнечу, а не за будь-якою ознакою. Є і звуження права приватної власності: передбачається обмеження користування нерухомістю, якщо це викликано «суспільними інтересами».

Щоправда, позбавити статусу того депутата, який не подобається громадськості, буде складно. Як і змінити Конституцію Швеції. Позбавлення мандату депутата здійснюється лише при підтримці 5/6 від складу парламенту. Зміни в Конституцію вносяться лише за згодою парламентів двох скликань підряд.

Запровадження нових податків можуть пропонувати і регіони, а парламент не втручається в місцеві податки. Адміністративні функції можуть бути передані Урядом навіть громадським організаціям чи окремим громадянанам (в Конституції України говориться лише про делегування ресурсів та повноважень органам самоорганізації населення).

Разом з тим можна звернути увагу на деякі недемократичні положення: ЗМІ заборонено в період війни поширювати інформацію, яка може негативно вплинути на бойовий дух.

Федерація Боснія і Герцеговина (1995): колективний президент

Досвід Федерації цікавий в плані налагоджування відносин між різними етнічними групами після внутрішнього конфлікту. З іншого боку цей документ створювався під безпосереднім тиском буржуазних міжнародних інституцій, які нав’язали положення з метою обмеження суверенітету. «Дейтонська Конституція» є надзвичайно лаконічним документом і не дає багатьох відповідей на питання.

Кожна палата парламенту (Палата представників і Палата народів) більшістю голосів приймає свій внутрішній регламент і з числа своїх членів обирає одного серба, одного боснійця і одного хорвата для виконання функцій її представника та заступників голови (вони по черзі обіймають посаду голови). Чисельність двох палат парламенту – 57 осіб. Депутати не притягаються не лише до кримінальної, а й до цивільної відповідальності за дії, вчинені в період виконання депутатських повноважень.

Функції глави держави виконує колегіальний орган — Президія Боснії і Герцеговини, який складається з трьох членів-представників трьох різних етносів.

Частину складу Конституційного суду визначає Євросуд з числа іноземних юристів. Міжнародний валютний фонд мав право на час перехідного періоду призначати членів Центрального банку.

Італія (1947): матеріальний вимір свобод

Конституція приймалась як результат компромісу з сильним на той час комуністичним рухом.

Основний Закон визнає, що від матеріальних умов залежить реалізація громадянських прав: «Завдання Республіки — усувати перешкоди економічного і соціального порядку, які, фактично обмежуючи свободу і рівність громадян, заважають повному розвитку людської особистості і ефективній участі всіх трудящих у політичній, економічній і соціальній організації країни».

Можна перелічити умовно-соціалістичні норми італійської Конституції. В інтересах суспільної користі закон може закріпити або ж через оплачуване відчуження передати державі, громадським установам, об’єднанням трудящих або споживачів певні підприємства або категорії підприємств, що належать до «основних публічних служб», об’єктів енергетики, монополій. Закон може обмежити максимальну кількість землі, що може належати особі. Закріплене право трудящих на участь в управлінні підприємствами. Проголошується прогресивний принцип оподаткування та сплата податків залежно від платоспроможності.

«Не допускається видача іноземця за політичні злочини», — ця норма фактично відтворює ранні радянські Конституції. Нинішній Закон України про біженців забороняє вислання осіб, які переслідуються за політичні погляди лише коли їм загрожує нелюдське поводження.

Чітко проголошується антивоєнна спрямованість держави, а не лише заборона пропаганди війни: «Італія відкидає війну як знаряддя посягання на свободу інших народів і як спосіб вирішення міжнародних спорів; вона погоджується на умовах взаємності з іншими державами на обмеження суверенітету, необхідні для порядку, забезпечує народам мир і справедливість». Дивно, але при цьому Італія є членом НАТО.

Палата депутатів обирається повнолітніми, а верхня палата парламенту, що складається з сенаторів — лише з 25 років. 50 тисяч громадян вправі внести в парламент свій законопроект. Національна рада економіки і праці (найвищий орган соціального партнерства) вправі ініціювати законопроекти у своїй сфері компетенції. Референдум може призначатися для повного або часткового скасування закону на вимогу 500 тисяч виборців або п’яти обласних рад.

Як бачимо, влада обласного рівня може опосередковано впливати на загальнодержавні справи через ініціювання референдумів. Одночасно з цим є і норми, які обмежують статус обласної влади: облрада може бути розпущена з міркувань національної безпеки, а Уряд вправі скасовувати їх рішення.

Швейцарська Конфедерація (2000): перманентний референдум

Навіть на фоні інших європейських держав Швейцарія далеко пішла у питаннях демократизації та місцевого самоврядування. Однак увесь час з моменту прийняття Конституції 1874 року спостерігається тенденція до централізації.

Країна має чотири офіційні мови, причому однією з них (ретороманською) користуються лише 1% швейцарців. Організовувати мирні збори, як і створювати об’єднання громадян може кожен, а не лише громадяни чи повнолітні. Обиратись до парламенту можна з 18-ти років. Голова виконавчої влади – Союзний президент – обирається строком на рік без права переобрання на наступний рік.

До компетенції Союзу віднесено дороги національного значення, енергетику, антимонопольну політику, армію, ЗМІ, алкоголь, азартні ігри. Союз може зобов’язувати підприємства утворювати резерви для створення робочих місць; він надає для цього податкові пільги і може зобов’язувати до цього також кантони.

Закріплено право держави втручатись в економіку: у кредитно-грошовій справі, захисті внутрішнього ринку та у сфері публічних фінансів Союз може відхилятися від принципу економічної свободи. Союз може підтримувати окремі депресивні місцевості.

Кантони — адміністративні одиниці найвищого рівня, на які поділяється Швейцарія — вправі укладати зовнішньополітичні угоди, якщо вони не суперечать союзним. Дві третини чистого доходу Національного банку спрямовуються кантонам.

Здійснення судочинства в цивільних та кримінальних справах – завдання кантонів.

Союз може стягувати прямий податок у розмірі:

а) не більше 11,5% з доходу фізичних осіб;

b) не більше 9,8% з чистого доходу юридичних осіб;

с) не більше 0,825% проміле з капіталу і резервів юридичних осіб.

Податок розподіляється і збирається кантонами. Вони ж встановлюють верхню межу податків. З валової суми податків 3/10 надходять кантонам; з цією суми не менш 1/6 використовується для фінансового вирівнювання між кантонами.

Союз може стягувати ПДВ у розмірі не більше 6,5% з поставки предметів, включаючи споживання для власних потреб, а також з імпорту. Від суми податку 5% використовуються на заходи щодо полегшення податкового тягаря осіб з низькими доходами.

На вимогу 50 тис. виборців або восьми кантонів виносяться на голосування народу:

а) союзні закони;

b) оголошені терміновими союзні закони, термін дії яких перевищує один рік;

с) федеральні рішення, оскільки це передбачено Конституцією або законом;

d) міжнародно-правові договори, які:

1) є безстроковими і нерозривними;

2) передбачають вступ до міжнародної організації;

3) вводять багатосторонню уніфікацію права.

50 тисяч швейцарців можуть вимагати референдуму щодо законів, міжнародних договорів та федеральних рішень

100  тис. осіб можуть запропонувати змінити Конституцію Швейцарії. Вступ в міжнародні організації чи зміна Конституції – лише після референдуму.

Закон, оголошений терміновим, має бути затверджений протягом року на референдумі.

Армія міліційного типу. Чоловіки, що не служать в армії, сплачують військовий збір (в Україні ж його сплачують всі, включаючи жінок і при чому лише із зарплат).

Виплати до ПФУ здійснюються працівниками, роботодавцями (вони сплачують половину), а також субсидуються Союзом, а вже потім кантонами. Підтримка соціально-незахищених здійснюється за рахунок кантонів. Максимальна пенсія може перевищувати мінімальну лише вдвічі. Варто зважити і на відверто антисоціальні норми: закріплюється право роботодавців на локаут (закриття виробництва у відповідь на страйк).

Королівство Норвегія (1814): Кабмін без родичів

На рівні зі Швецією Норвегія має пряме відношення до створення феномену «скандинавського соціалізму», створивши соціальну державу, хоча і без відмови від ринкової економіки. При цьому її конституція залишається однією з найстаріших у Європі. Хвиля її рішучої демократизації співпадає з періодом активності Норвезької робітничої партії на початку ХХ ст.

Особи, що вчиняли злочини проти виборчих прав (скупка голосів, багатократне голосування) – позбавлялись і права голосу. Іноземці, що проживають у комуні більше трьох років, мають право голосу на місцевих виборах. 60 років – граничний вік для висування кандидатом в депутати.

Парламент може висунути звинувачення проти міністрів в порядку імпічменту. Міністр, який критикує рішення власного Уряду, звільняє його від юридичної відповідальності за урядові рішення. Державний суд (формується депутатами та суддями Верховного Суду) виступає судом першої й останньої інстанції по справам за кримінальним обвинуваченням депутатів, суддів Верховного Суду та міністрів.

Членами Державної ради (аналог Кабміну) не можуть бути особи, що є між собою родичами.

Верхня палата парламенту ветує законопроекти.

Зарплата працівників апаратів судів не оподатковується.

Ісландія (2011): народна творчість

Безпрецедентним став досвід з написання Конституції всенародним шляхом в Ісландії, що сталось під час правління лівої коаліції у 2010 році. Проект Основного закону писали 950 простих громадян, обраних довільно шляхом лотереї членами Національної Асамблеї в 2010 році. Документ схвалили понад 80% ісландців при явці в 66%. Окрім прийняття Конституції, громадяни Ісландії відмовились виплачувати борги перед МВФ, заявивши, що не повинні платити за банкірів. Слід визнати, що незважаючи на революційну процедуру написання Основного Закону, він все ж не вийшов за рамки більшості європейських демократій.

Згідно з проектом Конституції, природні ресурси острова знаходяться виключно в суспільній власності. Особливий інтерес викликає стаття під назвою «Відкрита інформація і правдивість», яка зобов’язує Уряд тримати у відкритому доступі всі робочі документи, якщо вони не становлять державної таємниці. Також Конституція зобов’язує влади працювати на благо не тільки людини, але й Землі та біосфери. Конституція охороняє права тварин.

Забороняється порушувати анонімність без згоди особи, яка надала інформацію, окрім як в кримінальному процесі та у відповідності з рішенням суду. При цьому допускається примусове розкриття активів в інтересах суспільства.

Доступ до Інтернету блокується лише рішенням суду. Військовий призов забороняється.

Закріплено принцип рівного гендерного представництва.

Освіта повинна бути спрямована на загальний розвиток кожного індивіда, критичного мислення та обізнаності про права людини.

Передбачені інструменти прямої демократії: 10% електорату вправі вимагати референдуму з будь-якого закону, а 2% можуть пропонувати парламенту проекти законів.

Підсумок

Отже, як бачимо, Конституційна реформа по-українськи могла б мати значно більше аспектів, аніж передача повноважень від президента до парламенту і навпаки. Нам потрібне радикальне розширення прав і свобод, а також посилення контролю за представниками влади.

Безумовно, найкращу Конституцію ще доведеться написати, а гарантією її виконання буде класова солідарність.

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт