СЕРГІЙ МИГАЛЬ: “Зона вільного падіння”

Війна та інші події змушують не помічати масштабу економічної катастрофи в Україні, яка скоро вдарить по трудящим. Замість того, щоб вирішувати проблеми, Уряд їх лише поглиблює типовими неоліберальними рецептами: урізання зарплат та зростання тарифів. Ще загрозливішою ситуація виглядає у світілі створення Зони вільної торгівлі з ЄС через слабкість нашої економіки

Сергій Мигаль — кандидат політичних наук, активіст "Лівої опозиції"

Що буде їсти рядовий громадянин України після Євромайдану і чи завалить Україна Євросоюз своїми продуктами? В українському продуктовому секторі склалася вельми плачевна ситуація. Як виявилося, українські продукти не потрібні нікому, крім російських споживачів. За деякими видами товарів (наприклад, тверді сири) частка експорту до РФ перевищувала половину всього виробництва. Сьогодні через загороджувальні заходи або відмову російських компаній ризикувати при перерахуванні грошових коштів на Україну ця продукція залишається незатребуваною.

Натомість Україні не вдалося скористатися торговими преференціями з Євросоюзом.  В середині квітня Брюссель і Київ домовилися про зниження мит на українські сільгосптовари, уклавши угоду, яка діятиме до листопада 2014 року. Однак Україні не вдалося обрати всі квоти на поставки сільськогосподарської продукції до Євросоюзу. Лише за однією категорією квоти були вибрані в повному обсязі – постачання соків на 10 тис. т. Квоти на натуральний мед були виконані на 50%. За всіма іншими категоріями виконання квот не наблизилось навіть до 50%. Зокрема, Україна поставила до ЄС 120,3 тис. т пшениці, що становить  лише 12,7% від квоти в 950 тис. т. За крупами, пластівцями і зерновими гранулами квоти були вибрані на 14,3% ­– до Європи було вивезено 901,7 т при дозволеному обсязі в 6,3 тис. т. За сімома позиціями (консервовані томати, овес, інші цукри, крохмаль, цукор буряковий, ячмінь та інші харчові продукти) квоти були вибрані в незначному обсязі. Наприклад, до Європи було поставлено крохмалю в обсязі 0,4% від дозволеної квоти – 40 т з квоти на 10 тис. т. По ряду товарів квоти не були вибрані зовсім. Українські підприємства не скористалися пільгами на постачання в ЄС спиртів, спредів, тютюнових виробів, часнику, кукурудзи та продуктів її переробки, декстринів і модифікованих крохмалів, натуральних клеїв. Як причини відсутності попиту серед місцевих компаній на європейські квоти компанія вказала відсутність в ЄС мит на ряд продуктів, наприклад кукурудзу, яка не обкладається імпортними зборами. Крім того, поставкам української продукції заважає відсутність інтересу до неї в Європі, невідповідність ціни і якості, неготовність української законодавчої та технічної бази, незацікавленість самих українських компаній в ринку ЄС.

Після Євромайдану значно поглибилося стрімке падіння виробництва в Україні. Як не прикро визнавати, та за даними українського Держстату, тільки з початку року промислове виробництво знизилося на 6%. При цьому немає жодної галузі, яка переживала б підйом. І якщо гірничодобувна (лише завдяки збільшенню продажів сировини в Китай) показала мінус всього на 1,9%, то металургія, що є базовою для України, звалилася на 12%. Причиною тому – різке скорочення обсягів будівництва, відмова європейських споживачів купувати в Україні нічого, крім чавуну, і обвал попиту з боку вітчизняного машинобудування. Навіть фармацевти, які в квітні показали боязке зростання виробництва, у травні продемонстрували падіння на 2,7% (серед причин цього називають запровадження ПДВ на ліки). Але лідерами падіння виявилися машинобудівники та хіміки з травневими результатами -19% і -24% відповідно.

В українському вагонобудуванні взагалі складається колапс. З початку року українські вагонобудівники продали в Росію на 85% менше вагонів, ніж роком раніше. У вартісному вираженні падіння виявилося ще більше: 88,5%. Замість українських вагонів російські вантажоперевізники скористаються продукцією «Уралвагонзавода» і Тихвинского вагонобудівного. Всього ж переробна промисловість України скоротила виробництво на 10%. При цьому, зауважимо, всі звіти включають в себе показники підприємств Криму і Севастополя, які сьогодні перебувають на території Росії, а значить, у більш сприятливому становищі. Загальні ж травневі економічні показники країни 2013 і 2014 розрізняються на 9,3%. Аж ніяк не на користь року нинішнього. Травневе виробництво в коксохімії і нафтопереробці скоротилося в порівнянні з 2013 роком на 12,7%, у легкій промисловості – на 11,2%. Не зареєстровано зростання навіть у виробництві електроенергії та постачання газу, які в попередні місяці „витягали” загальні промислові показники. На 6,3% в порівнянні з торішніми погіршилися результати видобутку нафти. У наукомістких галузях, таких як верстатобудування, приладобудування, авіабудування, спад виробництва досяг 15-25%, в ​​будівельному секторі зниження склало 10%. Але ще гірше те, що різко, на 12%, скоротилися капітальні вкладення в економіку, що говорить про згортання програм модернізації виробництва та заморожування будівництва нових виробничих потужностей.

Протести на Майдані дестабілізували економіку. Відновити її здатні лише соціалістичні реформи та боротьба з олігархами

Громадяни затягнуть паски заради перемоги „антитерористичної операції” на Донбасі і розрахунків із Заходом. Заради того, щоб розплатитися з численними кредитами і викроїти гроші для дорогої військової операції по  придушенню виступів на Донбасі, українська влада закручує гайки простому народу. І не тільки підвищенням податків, анонсованим неоліберальним прем’єром Яценюком. Вже офіційно оголошено про заморожування мінімальної оплати праці та пенсій, знімаються різні надбавки з працівників бюджетної сфери і державних службовців. Так, вже припинені виплати надбавок апарату центральних органів влади, що досягали 40% зарплати. Але в першу чергу ліквідуються місцеві доплати самим низькооплачуваним працівникам в регіонах. Планована при цьому зарплата працівників бібліотек, наприклад, становитиме трохи більше 1000 грн. (83 дол.), лікарів – 1200 грн. (100 дол.), державних муніципальних службовців – 1500 грн. (125 дол.) Навіть за даними Держстату, середня зарплата найближчим часом впаде з 3575 до 3379 грн. При цьому рівень безробіття, за оцінками самого Кабміну, підніметься з 7,1% до 8,2%.

Наступ на житлово-комунальні права українських громадян. З 1 липня ціни на газ для населення України зростуть на 55-70%, на гарячу воду та опалення – на 40%, на електроенергію – на 10-40%, залежно від обсягів споживання, на централізоване водопостачання і водовідведення – на 78-96 %. При цьому середня вартість комунальних послуг сягне 1100 грн. Найсильніше подорожчання вдарить по киянам, для яких гаряча вода подорожчає майже на 70%, а на централізоване теплопостачання – майже на 60%. Причому це лише перший етап зростання цін на „коммуналку”, яка продовжить поетапно зростати до 2017 року. Вже сьогодні частина населення української столиці не в змозі сплатити рахунки. А з 23 червня „Київенерго” почало відключенняя 754 житлових будинків від гарячого водопостачання у зв’язку із заборгованістю столичних ЖЕКів, що перевищила на початок червня 838 млн. гривень. До цього повідомлялося про відключення вуличного освітлення в 5 районах Києва.

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт