ГАСЛА МОМЕНТУ: Захист життів, денацифікація, загальний страйк

Передусім, потрібно захистити жителів населених пунктів від воєнних дій. Настуними кроками мають стати усунення неонацистів від участі у воєнних діях з обох сторін, оскільки вони виступають головними розпалювачами війни. Подолати причини протистояння здатне подолання соціальної кризи, викликаної всевладдям олігархів

Колектив “Лівої опозиції”

Можна по-різному ставитися до подій навколо Майдану та еволюції цього масового руху, як і трактувати демократичне право людей на самовизначення та автономію. Однак не можна не засуджувати жертви серед цивільного населення і не можна не бачити, що застосування важкого озброєння в густонаселених районах Донеччини та Луганщини щоночі приносить нові жертви. Факт застосування артилерії та мінометів визнають всі сторони конфлікту.  Для загиблих немає різниці чи навмисним було влучення у житловий будинок і хто б з учасників конфлікту частіше цілить у житлові квартали.

1) Перед тим, як вирішувати будь-які політичні питання щодо майбутнього устрою та Конституції України необхідно припинити вогонь. Ми вимагаємо негайного припинення вогню та відведення важкого озброєння від населених пунктів. Переговори щодо припинення вогню, звільнення заручників (а в заручниках зараз опинилося населення цілих міст) та створення гуманітарних коридорів необхідно проводити безпосередньо з польовими командирами. Такі переговори можуть вестися з найгіршими терористами, з ким завгодно, навіть з Стрілковими, Абверами та Бісами, якщо вони можуть реально забезпечити припинення вогню. При цьому ми категорично проти будь-яких дискусій з терористами з політичних питань. Майбутній державний устрій та формування нових репрезентативних органів влади може обговорюватися тільки з представниками місцевих громад, а не з зажджими бойовиками.

2) Деескалація конфлікту можлива лише за умови припинення постачання зброї, яка у великій кількості потрапляє до рук нікому не підпорядкованих напівавтономних загонів, та запобігання притоку нових найманців з інших країн та регіонів, які приєднуються до таких загонів. Такі найманці зневажають інтереси місцевого населення та зацікавленні скоріше у продовженні війни до «переможного кінця», ніж у пошуку компромісів та мирному вирішенні конфлікту. Отже, ми вимагаємо від урядів Російської Федерації та України забезпечити надійну охорону державного кордону та унеможливити проникнення на територію Луганської та Донецької областей зброї та будь-яких озброєних людей.

Разом з тим потрібно зупинити розігрування України як карти у протистоянні США, ЄС та РФ у боротьбі за перерозподіл зони впливу на континенті, жертвами чого стають і мирні жителі України. Тому поряд з засудженням дій Росії ми також вимагаємо і припинення будь-якої участі або розпалювання конфлікту з боку західних держав.

Відповідальність за проникнення бойовиків на територію України лягає на Росію

При цьому відповідальність за припинення постачання новітньої зброї та іноземних найманців до регіону лягає в першу чергу на Російську Федерацію. В той же час, саме на Уряд України лягає відповідальність за недопущення в зону проведення АТО напів-партизанських «добровольчих батальйонів» з незрозумілими статусом та повноваженнями. Волонтерські батальйони «Україна», «Азов» та інші нерідко вдаються до провокативних дій та тільки сприяють консолідації місцевого населення навколо терористів, які парадоксальним чином сприймаються місцевими, ледь не як захисники. Ці батальони, як і російські найманці, політично-мотивовані на продовження війни.

3) Основним фактором, який ускладнює політичне врегулювання кризи та підриває довіру до державних інституцій в Луганській та Донецькій областях є присутність з обох боків протистояння ультраправих націоналістів, а часто і відвертих неонацистів. У керівництві АТО, а особливо в командуванні та особовому складі українських «добровольчих батальйонів» присутні члени ультра-націоналістичних та ксенофобських партій «Свобода» (батальйон „Січ”) та «Правий сектор», часто це люди відверто нацистських поглядів (як відомо, „Радикальна партія Олега Ляшко” об’єдналась із сумновідомою „Соціал-національною асамблеєю”). Ми вимагаємо від Верховної Ради, Президента та Уряду України усунути членів радикальних націоналістичних організацій від участі в АТО, вивести з зони АТО, роззброїти та розформувати відповідні підрозділи та провести люстрацію неонацистів (денацифікацію) у Збройних Силах України, органах внутрішніх справ та прокуратури. Крім того представники партії «Свобода» мають бути усунуті з посад в Уряді України.

Ми закликаємо світову громадськість вимагати від урядів США та країн ЄС припинити підтримку Уряду України до моменту усунення радикальних націоналістів з посад в Уряді та ЗСУ, правоохоронних органах і прокуратурі.
В той же час мусимо констатувати, що серед керівників самопроголошених ДНР та ЛНР присутні в значній кількості російські радикальні націоналісти та відверті нацисти. Зокрема на керівних посадах цих самопроголошених новоутворень ми бачимо багато громадян Російської Федерації, які ще недавно були членами нині заборонених в РФ неонацистських організацій «Русское национальное единство» та інших.

Показовими є наступні сайти „повстанців”:

http://iks2010.org/ „Имперский казачий союз”

http://antisionizm.info „Антисионизм”

Слід визнати, що з боку України воюють неонацисти з СНА, а з боку Росії - антисеміти й імперці

Отже, ми закликаємо мешканців сходу України, місцеві ради в Луганській та Донецькій областях, громадські організації та профспілки, всіма доступними засобами добиватися принаймні усунення від керівництва загонами самооборони самопроголошених ДНР та ЛНР російських неонацистів та радикальних націоналістів. Слід висловлювати недовіру російським неонацистам, які зараз намагаються проголосити себе представниками місцевого населення сходу України.

Ми також закликаємо світову громадськість та в першу чергу громадян Російської Федерації чинити тиск на державні органи РФ з метою змусити Російську Федерацію визнати присутність російських неонацистів на сході України та припинити їх моральну та матеріальну підтримку.

Ми також закликаємо органи масової інформації РФ та України припинити нагнітання націоналістичної істерії та звернути увагу на фашистів по обидві сторони протистояння.

4) Ми закликаємо представників місцевих громад сходу України та уряд України до публічного політичного діалогу, предметом якого мають стати в першу чергу  прозорі та демократичні перевибори до місцевих рад. Зокрема, має бути вирішено питання щодо допущення спостерігачів від українських та міжнародних організацій. Контроль за дотриманням домовленостей між сторонами конфлікту на Донбасі на наш погляд мають взяти на себе представники громадських та профспілкових організацій, які з одного боку є незалежними по відношенню до олігархів, а з іншого – чітко дистанціюються від радикальних націоналістичних організацій, як про-українського так і про-російського напрямів.

Не секрет, що представники громадянського суспільства та профспілкові робітничі організації до цього часу практично не приймають участь у подіях, які відбуваються у цьому індустріальному регіоні. В той же час, там де робітничі організації наважувалися брати ситуацію під свій контроль, вони не допускають безладу та ескалації насильства. Як це зробив страйком, наприклад, у Краснодоні Луганської області, який не допускав під час загального страйку будь-якого насильства. Криворізькі незалежні профспілки мають досвід створення власних загонів самооборони, які зіграли важливу роль у недопущенні провокацій та насильства під час протестів на Майдані у Кривбасі. Можливо саме робітничі організації та шахтарська самооборона зможуть стати найдієвішою силою, здатною навести лад на Донбасі.

5) Безсумнівно, Україна та її жителі стали розмінною монетою у між імперіалістичній геополітичній грі світових імперіалістів за сфери впливу, ресурси та ринки збуту. Однак, причини виникнення масових рухів Майдану та Анти-Майдану, незважаючи на їх дуже різний характер, лежать не стільки у впливах зовнішніх сил чи засиллі корупції в країні, скільки у олігархічній соціально-економічній системі, ретельно розбудованій політичними та державними інституціями, які протягом десятиліть знаходяться під повним контролем бізнес-олігархії. Саме політика олігархів, які майже не сплачували податків в Україні та систематично розкрадали та виводили закордон багатства країни, призвела до соціального вибуху, який через відсутність достатньо потужного робітничого руху, відбувся в основному під націоналістичними гаслами. В той же час, саме гасла соціальної справедливості були ключовими для більшості учасників масових акцій, як на Майдані, так і на Анти-Майданах.

Пішовши на співпрацю з МВФ Уряд фактично пішов на зраду соціальних очікувань Майдану

Досягнення громадського миру в Україні не буде можливим до тих пір, поки не буде якимось чином вирішена соціальна криза, яка неймовірно загострилася після девальвації гривні та викликаного нестабільністю спаду виробництва в більшості галузей економіки. Уряд та олігархія, що стоїть за ним, замість того щоб шукати шляхів до вирішення кризи, використовують військову загрозу та АТО, як прикриття для своєї антисоціальної політики. Військові тендери, які відбуваються за спрощеною процедурою — це багатомільйонні замовлення для приватних корпорацій та можливість розкрадання коштів чиновниками. Але олігархи збільшують свої статки не лише через пряме збагачення на воєнних поставках. Користуючись з девальвації гривні, більшість орієнтованих на експорт підприємств гірничо-металургійного комплексу значно покращили свої фінансові показники. На багатьох підприємствах прибуток зріс удвічі. Що не дивно, зважаючи на те, що зарплату робітникам вони платять у гривні, а продукцію продають за валюту. При цьому, навіть розуміючи, що вони просто обкрадають робітників та провокують соціальних вибух, олігархи не можуть втриматися від того, щоб не здерти ще більше. Незважаючи на те, що губернатор Дніпропетровщини Ігор Коломойський офіційно визнав необхідність збільшення заробітної плати в галузі мінімум на 20%, більшість підприємств не поспішає виділити частину своїх надприбутків на компенсацію втрат робітників у реальній заробітній платі. В Кривому Розі, ситуація розвивається зараз таким чином, що впертість олігархів цілком може спровокувати загальний страйк у цьому майже мільйонному місті. Ймовірність масових страйків стає дедалі більшою, набагато важче сказати який характер вони приймуть. Чи не наважаться шахтарі, крім власне економічних питань та самооборони, ставити питання врегулювання ситуації в країні в цілому?

Загальний страйк з вимогою підняти зарплати в півтори-два рази подолає соціальну кризу

Можливо, саме загальний страйк міг би стати реальним важелем впливу на всі сторони конфлікту і забезпечити швидке припинення війни не на словах, а на ділі. Питання тільки в тому, чи зможуть зараз робітники ефективно зорганізуватися та висунути відповідні, по суті, загальнополітичні вимоги. В цьому випадку важливим фактором буде, в тому числі, і здатність робітничої шахтарської самооборони убезпечити страйкарів від тиску влади і олігархів, адже не можна виключати спроб використати «добровольчі батальйони» не проти сепаратистів, а проти незалежного робітничого руху в своїх областях.

Ми вимагаємо від українських, російських та західних бізнесменів, які володіють підприємствами в Україні, припинити наживатися на кризі та негайно підвищити заробітну плату на підприємствах до рівня, який відповідає принаймні реальній заробітній платі 2007-2008 років.

Також доцільним було б поставити питання про скасування боргу України перед МВФ: саме непосильний фінансовий тягар перед зовнішніми кредиторами недозволяє нам вирішити внутрішні проблеми.

Зважаючи на все це,  ми підтримуємо загальний напрямок прийнятої нещодавно в Мінську заяви «Зупинити війну в Україні!». Адже ми добре розуміємо і цілком підтримуємо бажання лівих активістів, як з України, так і з сусідніх країн, висловити свою класову та інтернаціоналістичну антивоєнну позицію. Проблема з цією заявою полягає в тому, що вона з одного боку стала не стільки висловленням узгодженої позиції, скільки результатом гнилого компромісу, бо написана таким чином щоб приховати відсутність порозуміння загальними туманними фразами, які кожен з підписантів може трактувати по своєму – часто прямо протилежним чином. Звідси випливає і другий недолік заяви, а саме еклектичність та нереальність викладених вимог. Адже в першому пункті вона закликає до виводу українських військ з Донецької та Луганської областей, а другим, фактично, до повного роззброєння армій ДНР та ЛНР. Не ясно, чи підтримують місцеві жителі повну передачу всіх функцій держави виключно дрібним, нікому не підконтрольним бандам, не кажучи вже про очевидну не реалістичність такого сценарію.

Отже, ми закликаємо до створення потужного антивоєнного руху, конкретною нагальною вимогою якого було би негайне припинення вогню та використання важкого озброєння. Сподіваємося, що таке гасло може і буде підтримано широкими колами громадськості у всіх областях України та закордоном.

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт