Фентезійний бюджет

Розробивши бюджет-2014, влада уявила себе рятівником народу від дикого капіталізму

Віталій ДУДІН, “Ліва опозиція”

8 січня ц.р. завершився термін подачі зауважень народних депутатів до проекту Державного бюджету України на 2014 рік. Вперше відбірні популісти і брехуни зчепляться між собою у вирішальному двобої за парламентською трибуною. Привладні капіталісти оголосять цей проект основою стабільності, хоча отримувані ними прибутки не йдуть у жодне порівняння із зарплатами трудящих. Тоді як опозиційні олігархи, які “оптимізують” працівників на власних підприємствах, вимагатимуть підвищення соціальних стандартів…

Насправді, як буде розвиватись Україна після прийняття бюджету на 2014 рік можна скласти враження на підставі ще одного документу, підготовленого групою провладних фахівців. Йдеться про аналітичну записку під назвою „Формування моделі економічного розвитку України у післякризовому світі” за авторством експертів Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД). Ця аналітична доповідь написана у публіцистичному стилі й місцями своїми словами пояснює сутність соціально-економічних процесів. Експерти констатують, що усі реформи провалились. Звичайно, левову частку аргументів складає виправдання на рахунок того, чому рік 2013-й, оголошений Миколою Азаровим “роком економічних зрушень”, завершився безрезультатно. У свою чергу є підстави стверджувати, що рік 2014-й, сповнений передвиборчого популізму, відкине Україну у розвитку назад і загрожує новою хвилею кризи у наступних роках.

Вперед — в аграрне минуле

Влада виходить із дуже оптимістичних показників економічного зростання — 3% від ВВП за 2014 рік. У кращому випадку показник складатиме 1% і лише при „сумлінному” виконанню зобов’язань Росією щодо знижки за газ.

Перехід до постіндустріального суспільства в Україні, схоже, відкладається на невизначений термін. Найбільш перспективною галуззю економіки найближчі роки стане хіба що сільське господарство. „Водночас суттєво погіршилось інвестиційне забезпечення машинобудування, особливо його високотехнологічного сегменту. Так, обсяги капітальних інвестицій, спрямованих у виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, у січні-вересні 2013 р. зменшились на 25,9 %”, — повідомляється у звіті НІСД.

Головною проблемою залишається вивезення капіталів у офшорні юрисдикції. Найбільше українські капіталісти інвестують у добробут Республіки Кіпр (біля 90% інвестицій), вивозячи кошти без сплати будь-яких податків. Приріст прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до економіки України протягом 2013 року скоротився удвічі. Колосальні темпи виведення капіталу змусили владу прийняти законодавство про трансфертне ціноутворення, але причини для його невиконання — тема для окремої статті.

Як говориться у звіті НІСД, частка офшорних та квазі-офшорних юрисдикцій в обсягах ПІІ залишатиметься досить високою – на рівні 20-30 % (що значно більше, ніж середньосвітовий рівень у 5 %).

Значна частка інвестиційних угод ($7 млрд.) в Україні є операціями зі злиття та поглинання компаній – тобто на практиці замість створення нових підприємств та нових робочих місць відбувається проста зміна власника (вітчизняного на іноземного, а іноді – просто одного іноземця на іншого). На жаль, кількість інвестицій в новостворені підприємства залишається незначною – на рівні 40% загальної суми щорічних вкладень.

Податковий тиск

Влада на чолі з Віктором Януковичем утримуватиметься від різких поворотів у податковій сфері, не допускаючи послаблень або посилення тиску на бізнес

Доходи бюджету 2014 року розраховано на рівні 392,4 млрд грн (зростають на 5,8%). Очікується, що податок на прибуток підприємств принесе до бюджету 49 млрд. гривень (проти 57,9 млрд. гривень у 2013 році). Зменшення пов’язують з тим, що частина цього прибутку вже сплачена до бюджету 2013 року у якості авансових платежів. Податок на доходи фізичних осіб — ще 8,4 млрд. гривень (проти 8,2 млрд. гривень у 2013 році). Збір ПДВ принесе близько 176,5 млрд. гривень (проти 135,6 млрд. гривень у 2013 році).

Хоча план 2013 року виконано не було, але все ж завдяки наполегливій праці податківців до бюджету було стягнуто більше коштів, аніж у 2012 році (приблизно на 2%). „Відтак є підстави констатувати підвищення фактичного рівня фіскального навантаження на економіку”, — зауважують у НІСД. З цією тезою провладних експертів традиційно погоджуються і опозиційні ліберали, які сподіваються, що від зниження податків на бізнес виграють саме вони. Хоча, насправді, у критиці оподаткування вони єдині із ФПГ Ахметова, Новинського і т.д. Однак „Сім’я” розуміє, що політично доцільною є консервація податкової системи до виборів з метою наповнення соціальних фондів. Нагадаємо, що Міністерство доходів і зборів пропонувало знизити вдвічі розмір єдиного соціального внеску для роботодавців, а компенсувати втрати бюджету пропонували за рахунок загального декларування доходів громадян.

Звісно, що левова частина надходжень до бюджету 2013 року — результат несправедливого тиску проти малих та середніх підприємців. Але ліберали, критикуючи надмірні податки, не пропонують жодних компенсаторів. Теоретично деякі із податків могли б бути знижені, але це стане можливим лише за рахунок запровадження прогресивного оподаткування доходів корпорацій та заможних громадян, а також завдяки підвищенню податків на власність.

У 2012 році Державний бюджет України отримав у якості податків на власність лише 600 млн. гривень. Частка цих податків складала 0,2% від загальних надходжень. Тоді як у Франції (ще до приходу „соціаліста” Франсуа Оланда!) податок на власність (зокрема, плата за землю, нерухомість, реєстрацію авто) складає 4,8% від загальних надходжень. Запровадження ставок оподаткування як у Франції пинесло б Україні до 21 млрд. гривень! Потрібність податків на кшталт 75%-го податку на розкіш, запровадженого нещодавно у Франції, давно перезріла в Україні.

Слід виступати за збільшення штрафів за порушення трудового законодавства, адже вони залишаються чи не найнижчими у Європі (в Україні кримінальна санкція становить 850 гривень, тоді як у Чехії — до 100 тис. грн.). Також потрібно збільшувати штрафи за порушення антимонопольного законодавства.

Важливо те, що фахівці НІСД визнають необхідність суттєвих змін податкової системи, приміром, введення прогресивного оподаткування фізосіб. Щоправда вони не кажуть про необхідність прогресивного оподаткування корпорацій (приміром, у Франції податок на прибуток корпорацій сягає 36%). Також говориться про запровадження зниженої ставки ПДВ на товари першої необхідності (європейський досвід — зменшення до 5%) і підвищеної ставки ПДВ у розмірі 23% на товари розкоші.

В контексті фіскальної системи досить критичну оцінку аналітична доповідь НІСД надає податковим пільгам: вони „не містять стимулюючого потенціалу, а спрямовані лише на зменшення рівня оподаткування окремих галузей”. Зокрема, Закон України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості» містить норму про списання штрафів суднобудівельникам. Ризики містяться і в тексті Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць». Тому, не зважаючи на твердження про непосильний податковий тягар, у хитрих капіталістів залишаються можливості для уникнення оподаткування.

Непотрібна приватизація

Зарплати на приватизованих у 2010-2013 роках підприємствах зросли на 30%, тоді як мінімальна зарплата в Україні - на 40%

Темпи приватизації знижуються: справа в тому, що на державне майно немає попиту. Кабмін планує залучити у 2014 році шляхом приватизації 17 млрд. грн., що є просто таки фантастичною цифрою. У 2013 році планувалось отримати від приватизації 10,9 млрд грн, але за 10 місяців отримано менше 1 млрд. грн. У державній власності залишилися переважно збиткові підприємства, що акумулюють 15,1 % від усіх основних виробничих фондів і 86% стратегічних підприємств. Нагадаємо, що серед підприємств-боржників із зарплати 70% є державними.

У Фонді державного майна із оптимізмом зазначають, що на підприємствах, приватизованих у 2010-2013 роках, зросла заробітна плата на 30%. «Ми побачили, що підприємства після приватизації справді працюють краще», – зазначив голова ФДМУ Олександр Рябченко. Якщо повірити у правдивість заяви про зростання зарплати, то можна прийти до катастрофічних висновків. Мінімальна зарплата зросла, починаючи з початку 2010 року на цілих 40% (тоді вона складала 869 гривень). Номінальна середня зарплата з 2010 року збільшилася на 68,7%, як повідомляє „Урядовий кур’єр”. Це ілюструє, що приватизація дає короткотерміновий фіскальний ефект і зменшує доходи трудящих.

Зазначимо, що надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном має принести у 2014 році взагалі 840 млн. гривень (проти 835 млн. грн.). Чому Кабмін так недооцінює цей потенціал, якщо, за свідченнями Фонду держмайна, у 2013 році надходження склали 968,214 млн. грн?

Єдиний шлях зробити приватизацію ефективною — розпродати ласі шматки стратегічних активів. Нагадаємо, що прийняття нового Закону „Про залізничний транспорт” дозволить приватизувати вагони та поїзди (окрім локомотивів), що означатиме безконтрольне підвищення плати за перевезення.

Сумнівні видатки

Шевченківський райсуд м.Києва, відповідальний за арешти багатьох протестувальників, отримає найбільше фінансування у 2014 році

Майже всі критики Держбюджету на 2014 рік відзначили, що він є „бюджетом проїдання”, причому проїдання не громадянами, а силовиками. Дійсно, замість інвестування у майбутнє держава збільшує фінансування МВС (на 2,3 млрд. грн.). Лише 3 млн. гривень піде на наукове забезпечення боротьби з корупцією, тоді як на підтримку правопорядку (зокрема, на зарплати „беркутівцям”) — до 12 мільярдів гривень. Підвищення спостерігається за статтею „Керівництво та управління діяльністю органів внутрішніх справ”. Добре, що зарплата більшості міліціонерів суттєво не зросте, тому їх мотивація захищати режим буде невисокою. Вимагати суттєвого зменшення видатків на правоохоронні органи можна разом з вимогою передачі функцій по підтримці правопорядку органам самоорганізації населення. Скоротити бюджет Міністерства оборони (більше 14 млрд. грн.) могло б створення армії міліційного типу, як у Швейцарії.

Зростуть витрати на Державну судову адміністрацію (4,56 млрд. гривень). Найбільше фінансування серед усіх місцевих судів в Україні отримає Шевченківський райсуд столиці — 19,23 млн. гривень (проти 18,57 млн. грн. у 2013 році). Саме цей суд, нагадаємо, найчастіше фігурував у справах про арешти учасників акцій протесту. З чим пов’язане таке фінансування сказати важко, адже у 2013 році суд вирішив своє „житлове” питання і отримав велику будівлю по вул.Дегтярівській.

Дещо зменшились PR-видатки української влади. Так, МЗС отримає 1,2 млн. гривень на „забезпечення міжнародного позитивного іміджу України”. Мінекономіки витратить 4,6 млн. гривень на „забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках” (4,6 млн. гривень). Здавалось би, що таке неповні 6 мільйонів? Але витрати на такі „важливі” потреби демонструють пріоритети влади: саме на таку суму зменшиться фінансування реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч у Міжнародній клініці відновного лікування.

Державне управління справами сподівається на 150 млн. гривень, що підуть на дослідження у сфері „стратегічних проблем внутрішньої і зовнішньої політики” — тобто на вивчення проблем, які сама держава й створює.

Небезпечна хірургія

Міносвіти відчує зменшення фінансування за кількома напрямками. Так, на пропаганду української освіти за кордоном зменшать видатки з 13 млн. гривень до 3,7 млн. гривень (мабуть, переваги нашої освіти стали очевидними).

Спостерігається значне зменшення видатків на проведення досліджень — це стосується майже усіх міністерств і відомств. Особливо це помітно на прикладі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. Зменшено з 38 до 23,9 млн.гривень підтримку розвитку інфраструктури науково-технічної інформатизації, а також забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень. Бюджет досліджень за державними цільовими програмами та державним замовленням урізано вдвічі — до 54 млн. гривень.

Урізання витрат на утримання Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Державного управління справами схоже на підготовку до „затягування пасків”. Але швидше за все непопулярних рішень не буде — відбуватиметься просто заморожування соцстандартів і часткове зняття напруги в суспільстві. „Збільшення прошарку статусних рантьє та державних утриманців призводить до наростаючої соціальної напруги”, — про це попереджалось ще у аналітичній доповіді. Інакше це призвело б до „ситуації соціальної агресії з боку люмпенізованої групи недоспоживання”. Запланованого підняття зарплат за новим Законом України „Про державну службу” теж не відбудеться, отже хабарі й надалі залишатимуться єдиним засобом годування чиновників найнижчої ланки (при тому, що Закон ставить до них нові вимоги). З огляду на це, нові антикорупційні закони не приймуть в цьому році.

Служба екстренної допомоги - найважливіша ланка після антисоціальної медичної реформи - фінансуватиметься на 40% гірше

Формально фінансування Мінсоцполітики зросте майже на 4 млрд. гривень — до 92,2 млрд. грн. При запланованому темпі інфляції 2014 року у 8,3% соцстандартів не буде помітним (прожитковий мінімум – з 1176 грн. до 1256 грн., мінімальна зарплата – з 1218 до 1301 грн.). З огляду на те, скільки фахівці НІСД критикують відсутність інфляції в Україні, можна прогнозувати, що вона буде навіть на вищому рівні, адже розглядається як стимул для економічного росту. Зарплати бюджетникам, швидше за все, будуть виплачуватися вчасно, що перед президентськими виборами має виглядати як небачена щедрість. Нагадаємо, що міністр соціальної політики Наталія Королевська і взагалі відзвітувала, що головним досягненням року стало „недопущення” додаткового боргу із зарплат у 2,7 млрд. гривень (зараз він коливається на рівні одного мільярда). Замість того, щоб надавати громадянам реальні засоби “вибивання” зарплат, розширюючи право на страйк, влада лише надає подачки.

Як справедливо зазначають навіть дослідники із президентського НІСД, соціальні виплати, які „постійно збільшуються, не впливають суттєво на масштаби бідності”. При цьому вони нагадують, що влада не відмовляється від своєї ідеї щодо адресності (монетизації) пільг і стимулювання до „самозабезпечення”. Знову говориться про пріоритет „визначення ступеня нужденності сім’ї в якості критерію для прийняття рішення щодо надання державної допомоги” — фактично система надання пільг стане корумпованішою, адже у кожному конкретному випадку визначатиметься, чи „заслужила” людина на допомогу.

Фінансування ряду важливих статей у сфері охорони здоров’я знизиться. Це стосується і такої життєво-важливої ланки як служба екстренної допомоги — фінансування впаде на 40% (!) і складатиме 625 млн. гривень.

Забезпечення Міністерства юстиції складатиме 5,6 млрд. гривень. Цікаво, що в цьому році держава обіцяла відмовитись від послуг шахраїв, які розробляють „софт” для державних реєстрів за бюджетні кошти, а потім ще й вимагають виплачувати їм роялті за користування. Чому ж витрати на Мін’юст не зменшено?

Кричущим є фінансування Координаційного центру з надання правової допомоги. Витрати на оплату праці адвокатів, які надаються за державний кошт, зменшаться удвічі — до 14 млн. гривень. І це при тому, що з 1 січня 2014 року правова допомога мала надаватись і по адміністративним, і по цивільним справам, а не лише тим, хто переслідується за злочин чи адмінправопорушення. З урахуванням цього, за деякими оцінками, бюджет Координаційного центру мав складати не 37, а цілих 950 млн. гривень. З високою вірогідністю отримати безкоштовну допомогу, скажімо, по трудовим спорам малозабезпечені громадяни у 2014 році не зможуть.

Чи не вперше виділено 100 млн. гривень для одноразової виплати випускникам-педагогам і лікарям, що уклали трудові договори на три роки в селах. А найголовніше те, що держава не виділятиме цього року 100 млн. гривень на заходи з легалізації комп’ютерних програм! „Ліва опозиція” наголошувала, що ці видатки не йдуть у порівняння із втратами, якими Україну лякають представники США. Отже, цікаво дочекатись реакції західних корпорацій на такий крок у напрямку звільнення від колоніальної залежності…

Боргова кабала

У 2014 році, на відміну від минулого, влада не виділить 100 млн. грн. на придбання ліцензійного програмного забезпечення

У цьому році п’ята частина видатків буде спрямована на виплату боргів попередніх періодів. Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2014 рік прогнозується у розмірі 95,4 млрд. грн., що на 14,4 млрд. грн. більше, ніж у 2013 році. У минулому році Україна здійснила найбільшу виплату за залученими кредитами від МВФ у розмірі 5,6 млрд дол. США. Це дозволило погасити більшу частину всього боргу перед фондом. І, як відомо, звільнившись від боргу перед МВФ, Україна домовилась про залежність від іншого кредитора — Росії, яка позичила 15 млрд. долл.

„Своєчасне погашення заборгованості підтвердило статус України як надійного позичальника, здатного своєчасно виконувати свої зобов’язання навіть в складних економічних умовах”, — немов пишаються експерти НІСД. Якби Уряд так гасив борги перед народом по зарплатам!

„Ліва опозиція” наполягає на тому, що виплачувати зовнішні борги — це велика розкіш для нашої бідної країни і це можливо лише після повернення незаконно вивезених капіталів.

З правого боку

8 січня публічно оприлюднила всі свої зауваження до бюджету лише ВО „Свобода”. Найрадикальніша опозиційна сила розкритикувала бюджет з ліберальних позицій у частині доходів і вимагає збільшити фінансування підготовки до війни. Націоналісти таким чином нарощують істерію навколо питання про зовнішню військову загрозу. Так на розвиток озброєння пропонується „підкинути” 600 млн. гривень, а на підготовку військ ще 755 млн. гривень. Для того, щоб мати підстави казати про воєнну загрозу потрібно мати Уряд, який принципово захищає свої національні, передусім, економічні інтереси. Від кого „Свобода” хоче захищати режим Януковича?

Як справжні популісти, члени ВО „Свобода” вимагають збільшення видатків одночасно при зменшенні надходжень. „Кидок” вони вбачають у тому, що ставка податку на прибуток замість того, щоби зменшитися на 3% (з 19% до 16%), зменшиться лише на 1%. І в цьому проявляється класова сутність цієї партії — захист буржуазії, тобто власників засобів виробництва. Парадоксально, але Міністерству доходів і зборів вони пропонують залишити видатки на рівні 2013 року з формулюванням „враховуючи невиконання податковими та митними органами завдань щодо мобілізації доходів…” Певен, що Міндоходів сприйме це зауваження і ще завзятіше візьметься за наповнення бюджету за рахунок бізнесу, зокрема, і належного „свободівцям”.

Відповідь ВО "Свобода" на антисоціальний бюджет - збільшити фінансування режиму Януковича від зовнішніх загроз

Прокуратурі та МВС пропонується урізати кошти у розрахунку 10% від коштів 2013 року, при чому обгрунтування вражає логічністю: оскільки останні три роки збільшувалась кількість силовиків (логічно, що й фінансувати їх треба більше). Звичайно, нічого не говориться про необхідність розпуску спецпідрозділів МВС та скорочення внутрішніх військ.

Нелогічним видається і скорочення фінансування Державної пенітенціарної служби на суму 217 тис. гривень. Фактично вони пропонують економити на в’язнях, серед яких можуть бути і члени „Свободи”. „Пенітенціарка” — це остання ланка правоохоронної системи і вона найменш зацікавлена у збільшенні числа ув’язнених (на відміну від правоохоронців, що отримують нові звання за кількість покараних).

Цікаво й те, що „Свобода”, яка піариться на темі скасування депутатських пільг, не підтримала скорочення зарплат нардепів. „Видатки на виплату заробітної плати та оплату енергоносіїв пропонуємо не зменшувати, і інші видатки скоротити на 10%”, — зазначають вони у контексті пропозицій до скорочення фінансування Апарату ВРУ.

Куди віддадуть гроші новітні робінгуди? Приміром, Вищій кваліфікаційній комісії суддів (11 млн. гривень). На початку 2013 року Комісія отримала досить пристойне приміщення у Солом’янському районі столиці, якому могли би позаздрити багато судів Київської області, які працюють ледь не в сараях. Ефективність роботи і незалежність ВККС у справі дисциплінарних покарань суддів, м’яко кажучи, ставиться під сумнів. Вважається, що очільник комісії Ігор Самсін близький до ненависного „свободівцям” Сергія Ківалова.

Ще 200 млн. гривень „свободівці” пропонують передати Владиславу Каськіву на „реалізацію Національних проектів”. Навіть президентський НІСД зазначає, що ці інвестиції не є виправданими: жоден з проектів так і не став справжнім «локомотивом» інвестиційного процесу.

На перспективи розвитку вітчизняної медицини націоналісти дивляться скептично, тому майже 52 млн. гривень пропонують виділити на лікування українців за кордоном.

Варто відзначити, що зовсім інший бік зайняли парламентські комуністи. „Компартія не підтримувала бюджети попередніх років, написані під диктовку МВФ, які були орієнтовані на інтереси олігархів. Тому, що вони не були бюджетами розвитку, а були бюджетами соціального геноциду”, — наводить підстави для оптимізму Петро Симоненко. Його аргументи наступні: в проекті закладено поновлення компенсацій за вкладами Ощадбанку СРСР, на що буде виділено 6 млрд. грн. По-друге, передбачено відчутне збільшення (на 19%) окладів по першому розряду тарифної сітки, що дозволяє сподіватися на значне збільшення зарплат в бюджетній сфері в цілому. Також у проекті виключена норма про те, що підтримка пільгових категорій громадян (афганці, чорнобильці та ін.), здійснюється в залежності від фінансових можливостей. Вони заявили, що, не підтримавши проект, беруть відповідальність за непідтримку незахищених верств. А у випадку підтримки — „складеться враження” про схвалення ними олігархічної влади… Щоб зняти із себе відповідальність симоненківці навіть провели „внутрішньопартійне” обговорення проекту бюджету, яке запам’ятається хіба що феєричними пропозиціями на кшталт „відмінити всі види бюджетних дотацій і субвенцій областям, ради яких прийняли постанови, які суперечать законам України, а саме: Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областям”.

Наш бюджет

Якщо ознайомитися із аналітичною запискою, підготовленою НІСД, то можна переконатися, що і влада, і опозиція притримуються традиційних ліберальних уподобань. Їх ідеал — влада, яка стимулює „рідні” для них галузі економіки і при цьому не може втручатись в економіку . При чому повторення мантр ХІХ століття подається мало не як свіжий зарубіжний досвід і „нова модель розвитку”.

Зауваження усіх парламентських сил носять несуттєвий характер, адже всі вони зацікавлені у збереження нинішнього олігархічного режиму. Тому нам, лівим, боротися за окремі зміни у цьому бюджеті складно. Швидше потрібно демонструвати, наскільки політика правлячого класу контрастує з тим, що справді потрібно народу. Бюджет має бути побудований згідно інших пріоритетів, аніж сприяння бізнесу і надання подачок населенню.

Він має бути децентралізованим і контролюватись у он-лайн режимі, а місцеві бюджети — партисипативними. Пріоритет повинен надаватись фінансуванню соціального житла, охорони здоров’я, транспорту та освіти. Потрібно посилювати доступ до правової допомоги, що дозволить широким верствам реалізувати ті права, які передбачені Конституцією. Послуги такого характеру — це значно важливіше, аніж надання коштів, які швидко знецінюються. Також необхідно зміцнювати ті сфери, в яких Україна здатна здійснити інноваційний прорив.

Навіть наполеглива робота податкової міліції не здатна врятувати Державний бюджет України від поглиблення бюджетної дірки

Український капіталізм вичерпав себе. Не зважаючи на звірячий терор податківців з метою вибиття „посилених індикативних показників” отриманих коштів недостатньо навіть для фінансування „бюджету проїдання” (дефіцит у проекті бюджету закладено на рівні 60 млрд. грн.). Бюджетна дірка поглиблюватиметься і ліквідувати її можна буде або за рахунок нових позик, або ж за рахунок приватизації останніх привабливих активів — газотранспортної системи та залізниці. Принципово боротися проти тінізації праці та виведення коштів до офшорних зон будь-яка буржуазна влада не стане, адже це суперечить її інтересам. Тому Україна, володіючи багатим ресурсним потенціалом і освіченою робочою силою, й надалі приречена на стабільну деградацію. Якщо олігархічна влада виділяє мега-кошти на соціальні потреби, то все що може зробити олігархічна опозиція — фінансувати протести. Запропонувати проект модернізації ні одні, ні інші не здатні. Опозиція не бачить жодних альтернатив, окрім тих, які гарантують безпеку для їх власності.

Насправді, вихід є — демонтаж капіталізму. Експропрація власності, як у олігархічної влади, так і олігархічної опозиції. Націоналізація виробництва під контролем самих трудящих здатна наповнити суспільні фонди і подолати корупцію. Суспільний сектор у економіці здатен створити нові робочі місця, якщо із залученням суспільства буде розроблено план  розвитку економіки. Лише це може закласти фундамент для розвитку і підвищити соціальні стандарти. Долати спільні для всіх громадян проблеми можна буде лише тоді, коли вся власність буде у спільних руках, а розподіляти бюджет будуть ті, хто його наповнює своєю працею — трудящі всіх професій. Боротись проти ядерної війни можна лише у мирний час. Так само і зробити вибір на користь будівництва соціалізму можна зараз — поки його ще є, на чому будувати.

Влада розробила свій бюджет для того, щоб народ зробив “правильний” вибір у 2015 році. Наш вибір вже очевидний – боротьба за самоврядний соціалізм замість спостереження за цією малобюджетною трагікомедією під назвою “українська політика”.

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт