ЗАХАР ПОПОВИЧ: “Час визнати “Свободу” бандою?”

У Європі можна скомпрометувати поміркованих політиків навіть необережним знайомством з неонацистами. В Україні ж скомпрометувати «наших» лібералів не вийде. І справа не у відсутності доказів

Cтаття про організоване нацистами політичне вбивство з’явилася вже навіть у “Гардіан”.

Свого політичного опонента покидьки зарізали просто на вулиці. Після того, як моб із тридцяти молодих фашистів вистежив та оточив жертву з її сімома друзями, молоді, здається, трохи здрейфили та викликали на підмогу старшого «спеціаліста» з досвідчених членів партії. Той приїхав із ножем і кілька разів шпирнув Павла у грудну клітку. Той загинув на місці. Сорокап’ятирічного професіонала, що скоїв убивство, як не дивно, вдалося затримати. При обшуку в нього знайшли дійсні партійні посвідчення. За свідченнями, він був дуже активним та «свідомим» — навідувався в партійний офіс чотири-п’ять разів на тиждень. Міністр внутрішніх спав заявив, що буде порушено справу про заборону партії, яка фактично перетворилася на кримінальне угруповання.

Подія ця відбулася, звісно, не в Україні, а в Греції. І йдеться тут не про сволоту з ВОС, а про тамтешнього партнера наших фашистів — партію «Золотий світанок». На сайті ВО “Свобода” можна дізнатися, що ЗоС (вибачаємось за каламбур) — це «грецькі патріоти», з якими є домовленість «про подальший розвиток міжпартійного діалогу». Щоб підкреслити спорідненість, Мохник навіть наголошує, що обидві партії мають багато спільного, зокрема: «”Свободу” та “Золотий світанок” поєднує майже одночасний вихід на високу політичну арену…» і таке інше. Наявність парламентської фракції, схоже, дуже сприяє зростанню почуття безкарності у цих злодюг і в Україні. Адже в нас поки що з якихось причин не затримано жодного з нацистів, які за останній рік ледь не щотижня влаштовують напади на своїх політичних опонентів.

На сайті «Свободи» можна дізнатися, що ЗоС — це «грецькі патріоти», з якими є домовленість «про подальший розвиток міжпартійного діалогу»

Відомого музиканта та антифашистського активіста Павла Фіссаса було убито в робітничому кварталі Кератсіні, який знаходиться прямо поруч з портом Пірей в Афінах. За тиждень до того в центрі Києва біля метро «Золоті ворота» ледь не вбили іншого антифашистського активіста — Павла Миронова. Врятувало, мабуть, те що о сьомій вечора в цьому місці повно міліції та надто щільний потік службовців, що повертаються з роботи на метро.

Але більш фундаментальна різниця в тому, що нападників не знайшли і, мабуть, не знайдуть. Не знайдуть, хоча немає сумнівів, що це були активісти близької до ВОС банди «С14» — скоріше за все, члени партії.

Майже одночасно з київською «сволотою» проявила себе і львівська, яка зривала презентації книжок на Львівському форумі видавців. Тут неонацисти з банди «Pride» (за сумісництвом – охоронці депутата ВР Юрія Михальчишина) погрожували організаторам презентацій фізичною розправою. Мені, наприклад, повідомили, що перекладати українською та видавати твори відомих діячів революційного руху початку ХХ сторіччя «небезпечно для мого здоров’я». Через наявність великої кількості камер спостереження та міліції псувати мені здоров’я, звісно, побоялися, попри всі свої «корочки» помічників Михальчишина та інших. Імена цих людей добре відомі, їхні фото розміщені у вільному доступі в Інтернеті. Свої гітлеристські вподобання вони не приховують – сам бачив, як, вистроївшись рядком після презентації, вони фотографувалися, піднявши руки в партійному вітанні гітлерівської NSDAP. Бачила це і міліція. Зафіксовано десятки випадків, коли саме ці люди здійснювали напади на лівих та антифашистських активістів. Але міліція пояснила мені, що вони «нічого не порушують», в їхній поведінці буцімто не вбачається ані пропаганди нацизму, ані іншого кримінального злочину — ба навіть ознак дрібного хуліганства вони не побачили.

Якби навіть і сам Михальчишин приїхав із ножем і зарізав когось, то й тоді невідомо, чи помітили б. Адже на депутатів у наших правоохоронців завжди налаштована особлива оптика. Отже, невідомо, скільки ще людей скалічать, а то і вб’ють партійці, поки суспільство усвідомить неприпустимість існування цієї банди. А поки що інтелектуали вдають, що нічого особливого не відбувається – просто намагаються не піднімати теми, які дратують нацистів. Правозихисники, експерти та інші «інтелектуальні еліти» вмикають самоцензуру, так що, врешті-решт, невідомо, чи вони скоріше повністю відучаться думати, чи все-таки щось просвітлиться у них у голові. Хочу побажати всім, щоб просвітлення відбулося трохи раніше того часу, коли вам встромлять ніж у груди.

Представники "Свободи" та її "молодіжки" С14 не соромляться подібно "грецьким патріотам" використовувати "кельтський хрест"

У Європі можна скомпрометувати поміркованих політиків навіть необережним знайомством з неонацистами. В Україні ж скомпрометувати «наших» лібералів не вийде. І справа не у відсутності доказів. Просто політичний істеблішмент та багато журналістів не звикли сприймати звинувачення у співпраці з праворадикалами як щось компрометуюче. Опозиційні політики, ніби навмисне розчищають поле та виштовхують наперед нацистів, так ніби їм і самим би хотілося озвучити заклики до ксенофобського насильства, але краще дати таку можливість «спеціалістам». Західні партнери опозиціонерів (мабуть, вважаючи, що дикість у дикій країні — явище природнє і нездоланне), також толерують ВОСівських депутатів, запрошують іноді навіть на дипломатичні прийоми. Хіба що про всяк випадок приймають декларації у Раді Європи, щоб ніхто потім не казав, ніби вони не попереджали, що це нацисти. А так Ріалполітік є Realpolitik.

Нацистська банда ВОС, яка вже не соромиться відверто називати себе на своєму сайті «націонал-соціалістичною», вже фактично очолила опозицію. І якщо ситуація не зміниться, то, без сумніву, поведе всіх цих ліберальних баранів далі — у прірву. Навіть цікаво, коли вже прибічники “Батьківщини” та “УДАРу” почнуть масово записуватися у ВОСівські штурмовики (в середині тридцятих гітлерівці рапортували, що чисельність СА досягла 500 тисяч як раз за рахунок таких колишніх ліберальних націоналістичних баранів).

Оригінал публікації: “Спільне”

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт