СТОП-КАДР: «За Маркса…». «За» і «проти»

Нарешті широким масам став доступний фільм, що з моменту своєї прем’єри став легендарним — стрічка «За Маркса…» Світлани Баскової. Це чи не перший на просторах СНД фільм про профспілкову боротьбу. Не зумівши визначитись, чи вважати цей фільм успішним, редакція GASLO.INFO вирішила опублікувати протилежні думки робітників та активістів

Колектив “Лівої опозиції”

За Маркса...Оригінальна назва: За Маркса…
Рік випуску: 2013
Жанр: Драма
Режисер: Світлана Баскова
У ролях: Сергій Пахомов, Володимир Єпіфанцев, Віктор Сергачов, Лаврентій Світличний, Денис Яковлєв, Михайло Калінкін, Олександр Ковальов
Тривалість: 01:42
Завантажити: http://www.ex.ua/71251127

Нарешті широким масам став доступний фільм, що з моменту своєї прем’єри став легендарним — стрічка «За Маркса…» Світлани Баскової. Це чи не перший на просторах СНД фільм про профспілкову боротьбу.

«Фільм заснований на подіях кризового часу, коли власники виробництва намагаються вирішувати свої проблеми за рахунок робочих людей, зубожілих за останні роки. Головний конфлікт усередині фільму між — новими капіталістами і робочим класом, що вийшов з радянського часу. «Новими росіянами» та радянськими робітниками, — пояснює сайт Світлани Баскової. — Цей фільм про народ в десяті роки 21 століття і про погляд на нього з двох точок зору — від імені самого народу та від особи правлячого класу».

Як виявилось, навіть у середовищі лівих і профспілкових активістів позиції щодо фільму радикально розійшлися. Хтось чекав від нього довершеної драматургії, а хтось (таких, звісно, більше) яскравого агітаційного матеріалу. Не зумівши визначитись, чи вважати цей фільм успіхом для лівих, редакція GASLO.INFO вирішила опублікувати протилежні думки, як активістів, так і самих робітників. Тому, нажаль, щоб скласти враження від фільму вам доведеться дивитись його самому…

Ілля БУДРАЙТСКІС, активіст Російського соціалістичного руху (РСД):

– Мені цей фільм приніс радість як політичний факт — в тому сенсі, що він вперше за довгий час говорить про класовий порядок денний, явно займаючи одну зі сторін баррикад.

Фільм викликав велику кількість найрізноманітніших реакцій, серед яких безліч — і почасти справедливих — естетичних і політичних сумнівів. Однак в широко розглянутому суспільному контексті його вартість безперечна. І полягає вона не в простому дотриманні соціальної тематики, яка сама по собі давно вже перетворилася практично в мейнстрім сучасного російського кіно. Особливість «За Маркса…» — у принциповій готовності режисера відмовитися від характерної дистантної позиції.

У цьому відношенні фільм Баскової можна порівняти з фільмом «Елена» Андрія Звягінцева — яскравим висловлюванням протилежного боку в замовчуваному класовому конфлікті російського суспільства.

Сам факт повернення класової теми в простір громадських дискусій сучасної Росії складно переоцінити. І він вартий того, щоб пробачати окремі недоліки в першому досвіді донесення в кіно тієї простої думки, що капіталісти — монстри, а робітники праві та повинні перемогти

Ніна ПОТАРСЬКА, активістка соціалістичного об’єднання «Ліва опозиція»: 

— З певними зусиллями, пам’ятаючи про прохання товаришів дати оцінку цьому шедевру, ми зуміли його додивитись до кінця.

Сперш не зрозуміло для кого знято цей фільм. Якщо для лівої “тусовки” — надто нерозумно, для пропаганди — теж. І це у нас вистачило сил додивитися (бо, повторюсь, завдання товариші дали), а на якій хвилині цей фільм може вимкнути робітник?

Особливо важко слухати діалоги робітників про мистецтво і літературу, і не від того, що ми не віримо існування таких діалогів. Вони просто написані погано і відбуваються при якихось штучно створених обставинах.

У фільмі знімалися професійні актори і справжні профспілкові активісти, але якщо б робити фільм не ігровим, активісти були б у кращому становищі.

На мою думку, документальний фільм, знятий Віталієм Атанасовим про захоплення Херсонського машинобудівного заводу, здатний краще надихнути робітників на боротьбу

Роман КАМБУРОВ, колишній працівник БТО УДП, профспілка «Захист праці»: 

— Фільм реально чудовий, всі події у ньому настільки збігаються з ситуцацією на БТО, де триває конфлікт за виплату заробітної плати, що дивився його на одному диханні. Менталітет людей, а точніше робочого класу реально співпадає, немов режисер пропрацював в цеху і склав картину. Персонажі досить правдоподібні – особливо особистості, які здаються на перший погляд дивними і божевільними. У житті лише деякі мають краплю освіченості і своє слово.

Початок фільму, робочий автобус з працівниками, які спілкуються на безглузду тему, автобус зупиняється і в нього заходить один з активістів профспілки, він усіх попереджає про те, що необхідно вступити до незалежної профспілки, при цьому перепитуючи у одного героя – «ти все хлопцям розповів?», на що той відповів «так, звичайно, ми тільки про це і балакаємо»… Це мені нагадало наших робітників, коли потрібно усі процеси спрямовувати на вирішення проблеми, а люди тлумачать між собою про футбол, про пиво, і різну нісенітницю … Всі ці дрібниці принесли задоволення. Тільки от убивств у нас не було. Мабуть директор Констянтин Долгов не любить бруднити руки. Або ж він заборгував не тільки трудовому коллективу, а й найманим убивцям

Андрій ЗДОРОВ, слюсар, робітничий активіст: 

— У даному фільмі втілене класичне уявлення про робітничий клас. У стрічці постає старий ортодоксальний марксизм: робітничий клас – це виключно чоловіки, зайняті фізичною працею на промисловості. Плюс доповнює цей образ ностальгія за ГКЧП у одного з героїв.

У європейському та американському кіноматографі тематика класової боротьби та робітництва розкрита порівнянно більш життєво. Передусім, пригадуються наступні фільми: „Робітничий клас йде в рай”, „Норма Рей”, „Хліб і троянди”.

Після всієї реклами навколо фільму «За Маркса…», зізнаюсь, я очікував чогось більшого

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт