МІЖ РЯДКІВ: Огляд преси за 15.07.2013 – 19.07.2013

Чому пенсійну реформу скасує тільки революція? Яка соціальна група стане найбільш революційною? Та чому міліція не перешкоджатиме розвитку подій? Приблизні відповіді на ці питання читаються між рядків української преси.

«Бизнес»

Тема розвитку пенсійної системи України висвітлена в двох статтях в тижневику «Бизнес». Так, у статті «Галоп на месте» (автор – Юрій Гусєв) говориться про фактори, які прирікають недержавні пенсійні фонди на стагнацію (як відомо, сьогодні громадяни вправі сплачувати внески до «добровільних» накопичувальних фондів, які інвестують кошти в різні фінансові операції). По-перше триває криза української економіки та ринку акцій. «НПФ, которые около 40% своих активов держали в акциях украинских эмитентов, понесли серьезные потери», – зазначають фахівці. По-друге, відсутнє публічне розкриття інформації про їх діяльність. Однак чиновники чомусь певні, що примусова сплата коштів до накопичувальної системи неодмінно дасть свої плоди. Хоча не відомо, чи покращиться стан фондового ринку і чи стане він більш прозорим. Інші тенденції в пенсійній сфері були проаналізовані в наступній статті щодо підсумків пенсійної реформи. Як можна зрозуміти, скасування її не станеться, окрім як у революційному порядку та відповідних змін (усуспільнення економіки, легалізація праці)

Худо-сочно (Денис ГОРБАЧ)
Пенсионная реформа остановила рост количества пенсионеров, но не смогла звеличить их доходы

«В результате начала поэтапного повышения пенсионного возраста для женщин (каждый год – на шесть месяцев) новых пенсионерок, регистрирующихся в ПФУ, стало вдвое меньше…

Если до реформы на пенсию по возрасту ежегодно выходили 400-450 тыс. чел., то сейчас ежегодно – около 300 тыс.чел. К 2021 году, как предполагается, численность пенсионеров в стране останется на нынешнем уровне (13,6 млн. чел.) – на 1 млн меньше, чем если бы реформы не было. Соотношение между работающими и пенсионерами стабилизировалось на уровне 1:1. Это и есть главный итог реформы и ожидать ее отмены не стоит: в противном случае государству пришлось бы срочно где-то искать 12,7 млрд. грн., а нагрузка на работающих снова начала бы расти.

Количество новых пенсионеров со сверхнормативным стажем (за который полагается доплата) резко сократилось в 2012 году с 84% до 56%…

Численность работающих пенсионеров держится на уровне 3 млн чел., или 22% от общей численности…

От реформы 2011 года ожидали роста размеров пенсий. Но минимальная пенсия вс еще не дотягивает до 900 грн., а средняя превышает минимальную лишь на 50% и составляет 1 400 грн. Не произошло легализации зарплат: количество участников системы социального страхования по-прежнему на уровне 14 млн. чел…

Совокупный дефицит бюджета ПФУ составляет 27 млрд грн.

В случае введения накопительной пенсионной системы ПФУ, по под счетам экспертов, ежегодно не дополучит 3,6 млрд. грн., а далее эта сумма будет расти».

«Эксперт-Украина»

Зрозуміло, що кардинально змінити ситуацію з ПФУ могла б, принаймні, концентрація ресурсів і створення робочих місць. Та сподіватись на це в нинішніх умовах марно. Максимально влучно політику держави у сфері працевлаштування громадян описав в інтерв’ю Микола Нога – міський голова міста Шостка на Сумщині. Як відомо, містоутворююче підприємство «Свема» припинило існування в 90-их роках, через що втратили роботу більше 16 тис. громадян

Центр Вселенной местного масштаба
Мэр Шостки — о безработице, ремонте канализации и вере в индустриальные парки

«– Давайте вернемся к «Свеме» Власть что-то долала для того, тобі сократить уровень безработицы?

– Главное, что мы стараемся делать, – это не мешать людям и не менять правила игры»

«Комментарии»

Олігархи, що затягнули Україну у Світову організацію торгівлі, виявляється, усвідомили, що їхня продукція неконкурентноздатна. Виробництво не оновлювалось з часів СРСР, продукти не користуються попитом в Україні, а капіталісти відчайдушно намагаються закрити кордони від певних товарів. «Наші» олігархи переконують громадян у тому, що вони ніби-то пливуть в «одному човні»: купуйте нашу продукцію, або нам доведеться масово закривати підприємства. Українська влада неефективно використовує навіть надані в рамках СОТ можливості. «Китай, который вступил в мировой торговый клуб в 1995 году, потратил несколько лет на обучение ведению торговых споров, – зазначає викладач Київської школи економіки Олександр Шепотіло. – Украинская делегация в этих вопросах не проявляет активности: не участвует в переговорах, не изучает возможности применения ограничительных механизмов и разрешения торговых конфликтов». За оцінками експертів, наша країна буде змушена піти на поступки СОТ. Україні потрібна свобода від неоліберальних надінституцій, а економіці – від врядування жадібних капіталістів

Бессмысленная борьба за существование (Наталия ВОРОНЕЦКАЯ)
Украинским промышленникам всегда что-то мешает: то ВТО, то кризис, то конкуренты

«Молодя экономика всегда нуждается в поддержке, иначе рискует попасть в прочную зависимость от транснациональных компаний. И тога эти структуры будут диктовать условия экономического развития. Многие страны не брезгуют в сложные периоды закрытием некоторых рынков в надежде переждать трудне времена с наименьшим ущербом. Другое дело, что предоставленную оторочку в десятилетие украинские производители могли бы потратить на укрепление своих позиций на отечественном рынке…

Производители не придумали ничего лучшего, чем требовать снова повысить импортные пошлины. Об этом практически одновременно заговорили аграрии, машиностроители, представители легпрома и пищепрома, в общем – почти все…

О том, что продукт оказался просто неконкурентен, никто и слышать не хочет. Логика проста – если выбора не будет, то и наше купят.

…Бразилия в 1997 году за сет собственного производства удовлетворяла потребности в промышленном оборудовании на 30–35%, в 2010 году – на 80%. То есть за теж 13 лет благодаря протекционизму вышла почти на замкнутый промышленный цикл…

…Пошлины и запрете на импорт никак не помогли украинским промышленникам, которые эксплуатировал доставшееся от СССР наследие».

«Фокус»

Вже до кінця року економічне становище може суттєво погіршитись, що відкриває перспективу для радикальних змін суспільного ладу. Питання, за великим рахунком, у тому, яка із соціальних груп виявиться найбільш революційною. За попередніми прогнозами, претендувати на цю роль зможуть працінивники бюджетної сфери

Золотовалютный шок (Дмитрий МЕТЕЛКИН)
Почему украинская экономика вновь между стагнацией и обвалом

«Сегодня резервы НБУ снизились до шестилетнего минимума – $23,1 млрд. Если они будут сокращаться такими же темпами (а для этого есть все предпосылки), то в декабре составят $15–18 млрд…

Если резервы опустятся ниже $20 млрд, инвесторы и спекулянты сообразят, что страна неплатёжеспособна. После чего может начаться массовая распродажа облигаций Украины, а зарубежные кредиторы попросят вернуть долги досрочно. Подобное страна уже проходила в 1998 году, правда, тогда ей удалось избежать официального признания банкротства…

Подводя итоги первого полугодия, глава Кабмина назвал в числе главных достижений рост оборота розничной торговли, увеличение объёма производства сельхозпродукции, низкую инфляцию и рост зарплат на 10%. То есть вместо основных экономических параметров названы второстепенные, не отражающие реальное положение дел…

Премьер не стал упоминать о сокращении ВВП и уже почти как год падающем промышленном производстве. Не сказал он и о растущем дефиците бюджета, уже впятеро превышающем прошлогодние показатели, что приводит к постоянным задержкам выплат даже по защищённым статьям – зарплатам и пенсиям…

Ожидалось, что рекордный урожай позволит если не спасти ситуацию, то хотя бы смягчить её. К сожалению, эти надежды не оправдаются. Даже если объёмы экспорта увеличатся вдвое, что нереально, Украина получит столько же валюты, сколько и год назад. Международные игроки уже учли успехи наших и российских аграриев, заранее обвалив цены более чем вдвое…

Обычно в осенний период украинцы скупают валюту значительно больше, чем в первом полугодии. А это ещё одна статья валютных расходов. «Впереди тяжелая осень. И вот здесь у правительства возникнет дилемма: кого принести в жертву – бюджетников или валютный курс, – размышляет директор «CASE-Украина» Дмитрий Боярчук. – Для удовлетворения одних нужно печатать гривну, а для стабильности валютного курса этого делать нельзя».

«Країна»

Наскільки динамічно буде розгортатись революційна ситуація? Це значною мірою залежить від настроїв серед правоохоронців. Пор них розповів харківський правозахисник і політолог Всеволод Речицький. Можливо, й добре, що фінансування міліції зараз росте, але воно прямо не відбивається на статках більшості міліціонерів

«Традиційно громадянське суспільство в Україні не любить владу, а влада не довіряє громадянському суспільству. Цей острах з’явився силовиків був ще за радянських часів. І навіть раніше. У «криваву неділю» 1905 року розстріляли мирну ходу петербурзьких робітників до Зимового палацу. Стримати міліціонерів може лише здоровий глузд, а дозволити стріляти – страх…

Прогнозувати можна було б, якби виконавча гілка була дисциплінованаю Міністр дав наказ не стріляти — всі послухалися, а у нас є дисципліна, доки мирно…

І якщо міліція відчує, що її ось-ось роздеруть на шматки, можуть і стріляти…

На сьогодні пересічні правоохоронці справді близькі до народу. За рівнем життя, статками – вони належать до демократичної частини суспільства. Однак існує інший, протилежний клас – полковники, генерали. Як поведуть вони, незрозуміло…

Якщо б врадіївські і святошинські події сталися в десятках райцентрів – народ би переміг»

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт