ГАСЛА МОМЕНТУ: Опозиція пропонує «експеримент» над трудящою молоддю

Парламентська опозиція пропонує запровадити накопичувальну пенсійну систему з 2014 року, не дочікуючись ліквідації дефіциту ПФУ. «Така ініціатива не гарантує збільшення пенсій, але загрожує проблемами з поточними виплатами», — заявляють у соціалістичному об’єднанні «Ліва опозиція»

Колектив “Лівої опозиції”

Жертвами «експериментального покращення» стане молодь до 26 років

Парламентська опозиція пропонує запровадити накопичувальну пенсійну систему з 2014 року, не дочікуючись ліквідації дефіциту Пенсійного фонду України. «Така ініціатива не гарантує збільшення пенсій, але загрожує проблемами з існуючими виплатами. Поява такої ініціативи означає, що опозиція допомагає владі здійснити перехід до непопулярних реформ або ж лоббіює інтереси наближених до неї фінансових установ», — заявляють у соціалістичному об’єднанні «Ліва опозиція».

Відповідний текст законопроекту про запровадження перерахування страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (№2418а), розроблений депутатами від фракції УДАР, було днями обнародувано на сайті парламенту. Ініціатива пропонує «експериментальний підхід», який полягатиме у тому, що перші два роки новація стосуватиметься лише молодих людей до 26 років — у 2014-2015 роках 2% від їх пенсійних внесків стягуватиметься до накопичувальної системи. А вже з 2016 року збір буде підвищено до 7% і він стане обов’язковим для всіх платників віком до 35 років. Дивно, що переконати в перевагах системи «ударівці» намагаються шляхом примусового «експерименту», а не через висвітлення переваг добровільної накопичувальної системи. Не передбачено критеріїв оцінки успішності експерименту — тому він ймовірно стане лише містком до подальшого більш масового впровадження реформи. Нагадаємо, що прийнятий у 2011 році законопроект про пенсійну реформу передбачав створення поряд з солідарною системою обов’язкової накопичувальної, яка мала почати функціонувати від моменту збалансування бюджету Пенсійного фонду України.

На думку активістів «Лівої опозиції», впровадження «піночетівської» реформи здійснюється ще більш ризиковано, аніж це пропонував міністр соцполітики Сергій Тігіпко у 2011 році. По-перше, держава все більше усувається від контролю за коштами Накопичувального пенсійного фонду (НПФ). Підхід С.Тігіпка дозволяв недержавним компаніям з управління активами займатись лише «інвестиційною діяльності», а пропонований проект ще й доручає функції адміністрування пенсійних накопичень «адміністратору недержавного пенсійного фонду, який переможе на відкритому конкурсі» (ці функції мала реалізовувати Виконавча дирекція ПФУ). По-друге, пропонується після двох «експериментальних» років одразу перейти до відрахування на рівні 7%, тоді як попередня модель передбачала поступове підвищення ставки з 2 до 7 відсотків на протязі п’яти років.

«Накопичувальна система напряму залежить від прозорості влади та сприятливої економічної ситуації. Отже, в Україні нововведення обернеться повним крахом, — заявляють ліві активісти. — Можна прогнозувати ситуацію, коли «накопичувальна» частина пенсії громадянина «згорить» завдяки новітнім МММ, а «солідарна» частина не буде виплачуватись через дефіцит ПФУ».

У випадку прийняття проекту, кошти НПФ будуть використовуватись у різних фінансових операціях, зокрема, шляхом інвестування у цінні папери. Загроза полягає в тому, що заощаджені гроші можуть використовуватись у тому числі з ризиком від’ємного індексу дохідності, тобто зі збитками (допустимі причини — несприятлива ринкова ситуація, невдалий менеджмент, стабільність фондового ринку тощо). Компенсація втрат не передбачена. При цьому на відміну від «солідарної» пенсії «накопичувальна» не індексується протягом дожиття. «Накопичувальна система, яка тримає переважну частину пенсійних накопичень в цінних паперах, піддається додатковому ризику їх втрати внаслідок швидкого зниження ринкової вартості фондових активів», — визнається у аналітичній записці Національного інституту стратегічних досліджень «Щодо ризиків та загроз запровадженню обов’язкової накопичувальної пенсійної системи». Відповідно до закону, оплата роботи компаній з управління активами за рахунок коштів НПФ здійснюється навіть, якщо якість їхнього управління призвела до виникнення від’ємного індексу дохідності.

Лоббісти реформи переконують, що запровадження ІІ рівня пенсійної системи «здатне змінити психологію працівника, створивши усвідомлення необхідності покладатись на власні сили, а не на державу». Тоді як накопичувальна система за своїми параметрами навпаки не залежить від вкладу фізичної особи – все вирішує лише майстерність управляючих компаній, які ніби-то мають дбати про ефективне інвестування пенсійних коштів з метою збільшення сум на особистих рахунках.

Найбільшою проблемою на досвіді інших пострадянських країн є те, що результативність інвестування може не «наздоганяти» рівень інфляції. Прикладом є Казахстан, де річна дохідність НПФ у середньому складала 4%, тоді як за п’ять років рівень інфляції сягнув 42%. Не краще система себе зарекомендувала і в розвинених європейських країнах — внаслідок кризи 2008 року вартість пенсійних фондів знизилась на 20-40%.

Але проблема не тільки у знеціненні тієї частини пенсії, яка має виплачуватись з НПФ. Може загостритись ситуація із виплатою «солідарних» пенсій нинішнім пенсіонерам своєчасно та у повному обсязі. У березні 2013 року дефіцит ПФУ й так складав близько 11 млрд. грн., що призводило до затримки виплат. У перший рік впровадження цієї системи ПФУ недоотримуватиме ще 1 млрд. грн. Коли система охопить усіх молодих людей у віці до 35 років, то щороку система недоотримуватиме від 7 до 16 млрд. грн. За попередніми підрахунками експертів, наповнення «солідарного» ПФУ зменшиться навіть не на 7%, а на цілих 20% (швидше за все, потрібно буде залучити додаткові кошти ПФУ для забезпечення адміністрування нової системи).

Поява такого законопроекту, на думку лівих активістів, означає, що буржуазна опозиція не готова боротися за дієві шляхи наповнення ПФУ — створення робочих місць, підвищення та легалізацію зарплат, а також створення умов для використання легальної іноземної робочої сили (новий закон про зайнятість населення містить невиправдані обмеження, які не дозволяють працевлаштовуватись іноземцям навіть на роботи, які не користуються попитом українців).  «Тому актуальним гаслом має бути: досить з нас експериментів з боку влади та опозиції. Час народу боротись за свій класовий інтерес», — заявляють ліві активісти.

Нагадаємо, що «Ліва опозиція» попереджала про те, що опозиція разом з владою форсуватиме перехід до накопичувальної пенсійної системи та інші неоліберальні реформи.

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт