Нозха бен Мухамед: “Ісламісти перетворять нас на рабів. Тим паче жінок”

Про те, чим обернулось гальмування “арабської весни” розповіла Нозха бен Мухамед — активістка туніської профспілки журналістів «Вільне радіо» і головна редакторка першої незалежної радіостанції «Радіо-6»

Спілкувався Андрій Рєпа, «Ліва опозиція»

Нозха бен Мухамед: "Є небезпека, що ісламісти просто перетворять нас, активістів, на безправних рабів у Тунісі. Тим паче жінок"

Перебуваючи на Всесвітньому соціальному форумі, активісти «Лівої опозиції» не втрачають нагоди поспілкуватись з представниками соціальних рухів інших держав. Про те, чим обернулось гальмування “арабської весни” розповіла Нозха бен Мухамед — активістка туніської профспілки журналістів «Вільне радіо» і головна редакторка першої незалежної радіостанції «Радіо-6».

— Ми знаємо, що соціальні активісти в Тунісі звикли працювати в жорстких умовах. Можеш розповісти, як ти стикнулась з «увагою» з боку держави?
— На початку грудня 2007 року розпочало робту нашого радіо — «Радіо-6». А вже 12 грудня наш сайт в Інтернеті почали цензурувати, він перестав бути доступний для місцевих, нас могли слухати лише за кордоном. На сайт могли потрапити, зокрема, ті, хто використовував проксі-сервер. Вони могли слухати нашу станцію до 2009 року. Тоді в країні розпочалися президентські та парламентські вибори, призначені на 25 жовтня. За два дні до виборів — 23 жовтня — ми запропонували кандидатам на президентське крісло завітати до нас у студію і розповісти про себе і свою програму. Єдина умова з нашого боку — наша безпека і дотримання принципу свободи слова, а також вимога свободи слова в їхніх передвиборчих програмах. Усі кандидати були на нашому радіо, крім бен Алі, який наслав поліцейських, що перевернули шкереберть наш офіс, забрали апаратуру й позбавили нас приміщення. Ми були змушені переховуватись, проти нас порушили кримінальну справу, відбувся суд. Я була «заочно» засуджена на 23 роки в’язниці, тож працювала у підпіллі до самої революції — 14 січня 2011 року. Ми встановили антену на даху приватного будинку і працювали як радіопірати. Після революції наша станція отримала дозвіл на трансляції, ми продовжили працювати на тій самій хвилі.

— А яким ви бачите своє майбутнє?
— Проблеми лишаються, скажімо, законодавство досі не захищає вільні медіа від втручання. Тому ми вимагаємо ухвалення законів для захисту незалежних ЗМІ — законів, які захищають журналістів і забезпечують безперебійну роботу радіо. Наша профспілка «Вільне радіо» запланувала проект з організації роботи радіо в Тунісі, було відкрито більше ніж 35 радіоточок, особливо на Півдні, що був дещо маргіналізований в період правління бен Алі. У широкому сенсі ми виступаємо за можливість мати вільний доступ до інформації.

— І як, в цілому, ви охарактеризуєте поточну ситуацію в країні?
— В Тунісі систему визначають ісламісти. Щиро кажучи, нічого не змінилося. В країні та ж система, що й за часів бен Алі. Перед нами ті самі проблеми. Режим вдається, у тому числі, і до перекриття ефіру.

— Розкажіть, будь-ласка, про ваше поєднання статусу журналістки та активістки.
— Бути активістом у Тунісі на даний момент означає боротись і не здаватись. Адже нині тут відбуваються суттєві зміни, тунісцями готується Конституція і закони. Тож ми — профспілки і соціальні активісти — відіграємо дуже важливу роль: виборювати нашу свободу, домагатися законів, які нас можуть справді захистити. Для цього доводиться працювати втричі більше.

Нозха бен Мухамед: "Ми вимагаємо ухвалення законів для захисту незалежних ЗМІ"

— І що вас особисто надихає на продовження боротьби?
— Громадяни Тунісу хотіли би стати освіченим народом, що справді знає свої права і знає, що треба робити; народ, що бореться за більш заможне, спокійне і вільне життя. Засоби масової інформації — це місток для здобуття прав людини і можливість їх якомога ширшого розповсюдження.

— Ви позицінуєте себе лівою активісткою?
— Це насправді не так важливо, мені байдуже як це називають політики. Особисто я себе визначаю як ліву.

— Якою є небезпека від домінування правих ісламістів у політиці?
— Є небезпека, що ісламісти просто перетворять нас, активістів, на безправних рабів у Тунісі. Тим паче жінок. Як тепер бачимо повсюдно, у Катарі та Саудівській Аравії, жінок принижують, прагнічують, наприклад, вони позбавлені права мати власну автівку у себе вдома та користуватись нею. В Тунісі ми більше не можемо повернутися назад: ми прагнемо бути ближчими до європейців, ми бачимо широкі перспективи перетворень, а ісламісти прагнуть нас загнати у минуле.

— У своїй боротьбі ви виокремлюєте становище жінок. А якою є ситуація з феміністичним рухом у Тунісі? 
— Наше громадянське суспільство доволі чутливе до проблем жіноцтва. Ми маємо феміністичні громадянські організації, як, наприклад, «Туніська асоціація жінок-демократок», які роблять чимало, щоб протистояти всім, хто бажає відібрати свободи у жінок, хто хоче загнати їх у рабство, відкинути на маргінес, зневажати.

— В Україні найголовніший ворог нашого народу — це олігархи, які грабують країну. А ось у вас люди на чолі демонстрації на Соціальному форумі несли плакат «Єдність нації — це символ сильної віри», а вже далі йшли ліві організації, що виступають за класову, міжнародну солідарність. Чи не суперечать ці гасла одне одному? Чи дозволяє це прогнозувати ризик повернення революції назад у правий бік?
— Справді, ми проводимо Соціальний форум у Тунісі вперше. Не було загального розуміння, яке гасло має бути найпершим. Гадаю, той банер опинився на чолі випадково. Втім, ВСФ у Тунісі, як і інші соціальні форуми по світу, піднімає насамперед проблеми олігархії, соціального поділу, маргіналізованих верств населення. Також не треба забувати, що вчора на марші, що відкрив форум, були й ті, хто не є учасниками форуму — зокрема, й люди, що підтримують, на нашу думку, імперіалістичну політику. Ми подібний захід проводимо вперше, для Тунісу це невідома тема. Цікаво, що і держава організовує заходи — вони зацікавлені показати країну в кращому світлі, хочуть «дотримуватись протоколу». Але для нас соціальний форум — це репрезентація суспільства, асоціацій та громадян, котрі не є «організованими» згори.

Джерело фото: http://www.afriqueinvisu.org/la-liberte-au-bout-des-ondes,621.html 

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт