Повернути награбоване недостатньо

Офшори та корупція у приватному секторі – головні проблеми економіки. Та не єдині

Захар ПОПОВИЧ, “Ліва опозиція”

Повернути награбоване недостатньо

Анти-корупційні та анти-офшорні розмови українських урядовців є не більше ніж прикриттям для подальшого розграбування країни

Нещодавно президент України Віктор Янукович зненацька усвідомив всю згубність впливу офшорного бізнесу на економіку країни. У ЗМІ появилися повідомлення про війну, яку президент оголосив офшорам.

Державна податкова служба радо підтримала гаранта, моментально розрахувавши та оприлюднивши астрономічні суми неоподаткованих доходів. Але під шумну анти-офшорну піар компанію чомусь знову продовжено дію сумнозвісної угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром. При цьому міністр фінансів України Юрій Колобов хвалиться, що нова угода є буцімто великим кроком вперед. Адже замість абсолютного нуля, “За деякими позиціями, десь 5, десь 10, десь 15, десь залишиться 0, де ми домовилися з продажу майна”, – підкреслив міністр.

Вчитавшись однак уважно в текст угоди можна помітити, що як раз ті позиції які найбільше використовуються нашими олігархами для ухилення від податків залишилися в основному без змін. Наприклад, одна з найулюбленіших схем з надання віртуальних позик. Коли кіпрський офшор надає асоційованому підприємству в Україні позику саме під такий процент, щоб в результаті підприємство резидент в Україні отримало рівно нульовий прибуток і сплатило б з цього прибутку відповідну нульову суму податку. Оподаткування процентів передбачено угодою у розмірі «не більше 2%», що звичайно вже не нуль, а погодьтеся що і не 21% ставки податку на прибуток.

Отже, всі анти-корупційні та анти-офшорні розмови українських урядовців є не більше ніж прикриттям для подальшого розграбування країни – кісткою, яку готові кинути олігархи обуреному їх нахабством суспільству. Ця діяльність уряду спрямована скоріше не на подолання офшорної хвороби, а на те щоб продемонструвати неможливість ефективного оподаткування офшорних інвестицій. І робиться це в той час, коли навіть часткове оподаткування офшорів могло б вирішити більшість соціальних проблем держави. На наш погляд не тільки можливо, але і необхідно вжити радикальних заходів щодо переведення всіх офшорних підприємств на оподаткування на загальних підставах. Це стає питанням збереження того економічного потенціалу, який ще залишився в країні, власне питанням подальшого існування країни.

Неконтрольоване виведення олігархами коштів з українських підприємств в офшори є зараз основним каналом розграбування країни. Отримані в Україні прибутки офшорних підприємств в країні не оподатковуються, відповідні податки не потрапляють в держбюджет та Пенсійний фонд. Справедливе оподаткування підприємств, які належать офшорам дозволить збільшити надходження до бюджету мінімум на $1,5-2 млрд., що значно перевищує, наприклад дефіцит Пенсійного фонду. Однак, незважаючи на всі розмови про необхідність оподаткування офшорів, договір з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування знову продовжено. При цьому на багато ключових для олігархів позицій залишилася нульова ставка оподаткування.

Загалом за 20 років до офшорів з України було вивезено $167 млрд., що в два з половиною рази перевищує державний борг та більше ніж втричі державний бюджет України (Державний бюджет України на 2012 рік – $56 млрд., щороку з України виводиться близько $8-10 млрд).

Однак, як повернути ці гроші?

Більшість так званих офшорних інвестицій, це вкрадені в Україні гроші, які потім через офшор заведені назад для придбання активів в Україні. На щастя, значна частина активів та бізнесу наших олігархів знаходиться саме в Україні, хоч і оформлена як іноземні інвестиції з офшорів. Як, наприклад, Укртелеком. Обсяг інвестицій тільки з Кіпру – $14,5 млрд. – на 99% це кримінальні гроші українських олігархів. (Слід також зауважити, що, як правило, ці інвестиції навмисне недооцінені).

Першим кроком для повернення награбованого має бути арешт всіх активів офшорних підприємств в Україні, введення тимчасової державної адміністрації на відповідних підприємствах та їх націоналізація, якщо протягом року власники не доведуть легальне походження грошей, які вони «інвестували». У разі, якщо походження грошей доведено – може буде дозволено переоформлення офшорного підприємства в українського резидента та продовження роботи на умовах сплати податків на загальних підставах.

Також мають бути націоналізовані підприємства базових галузей промисловості країни (гірничо-видобувна, металургійна, хімічна) та інфраструктури (енергорозподільчі мережі, тощо). Націоналізація має відбуватися за тим самим принципом – приватна власність на підприємства може бути визнана суспільством, але тільки за умови розкриття осіб власників та доведення ними законного походження їх коштів. Не суспільство має доводити, що олігархи вкрали в нас гроші, а олігархи мають довести що вони їх не вкрали! Тільки за цієї умови за ними може бути збережено право приватної власності!

Як не допустити подальшого розкрадання суспільного багатства?

Розкрадання державного бюджету та різноманітні корупційні схеми за участі менеджерів державних та приватних корпорацій є другим найважливішим каналом розграбування суспільної власності. Річні обсяги корупційних оборотів оцінюються експертами у діапазоні від 1,5 до 10 млрд. доларів США. За існуючого рівня корупції націоналізація без запровадження дієвого контролю з боку робітництва та суспільства в цілому призведе лише до перерозподілу багатства з кишені одних олігархічних крадіїв до інших.

Корумпованість держави та бізнесу не може бути подолана без радикального обмеження так званої «комерційної таємниці», яка в теперішніх умовах виконує майже виключно функцію захисту олігархів від суспільного контролю за їх корупційною діяльністю. Адже майже ніяких технологічних інновацій, які б вимагали захисту вони не впроваджують. А ті, які є можуть бути захищені патентами.

Відтак, не тільки державний бюджет, але і бюджети всіх великих підприємств мають бути відкритими. Підприємства на яких працює більше 100 осіб або ті, що мають оборот більше $1 млн. на рік мають публікувати інформацію щодо всіх здійснених ними господарських операцій (всіх закупівель, продажу готової продукції та послуг, отриманих та наданих позичок та інше). Сучасні інформаційні технології систем бізнес-аналітики дозволяють зробити таку інформацію доступною через Інтернет в on-line режимі з мінімальними витратами та без загрози порушення роботи інформаційних систем, які обслуговують поточну діяльність підприємств. Фактично, більшість великих корпорацій вже використовують такі OLAP системи бізнеc-аналітики, але надають доступ до них тільки топ-менеджерам на наближеним до них аналітикам.
Технічно, задача може бути вирішена шляхом створення за рахунок суспільних фондів незалежних центрів обробки даних та сховищ бізнес-інформації до яких має щоденно або навіть в on-line режимі вивантажуватися вся інформація щодо проведених підприємством транзакцій та контрагентів. Єдиним обмеженням мають бути персональні дані фізичних осіб, які не ведуть підприємницької діяльності з підприємством.

Вільний доступ до цієї інформації може бути забезпечено, зокрема, шляхом опублікування в Інтернеті баз даних Рахункової палати України. Прозорість державного бюджету має бути забезпечена по всьому ланцюжку контрагентів, які приймають участь в державних закупівлях, тобто підприємства, які беруть участь у державних тендерах та їх контрагенти мають автоматично розкривати всю інформацію щодо своєї господарської діяльності та походження товарів та послуг, які вони постачають державі. За умови прозорості державного бюджету припинення корупційних дій державних чиновників може відносно дієво здійснюватися безпосередньо правоохоронними органами (звісно, за умови їх реформування).

Припинення корупційних дій в приватних корпораціях вимагатиме додаткових організаційних заходів. Організаційно контроль за діяльністю корпорацій має здійснюватися за участі працівників відповідних підприємств, що має передбачати створення загально-національної суспільної інституції робітничого та суспільного контролю та створення комісій робочого контролю на підприємствах. Члени комісій робітничого контролю на підприємствах мають обиратися шляхом таємного голосування з числа робітників та працівників підприємств, які не входять до керівного складу. Профспілкові організації повинні мати право делегувати своїх працівників до таких комісій. Всі посадові особи підприємства мають бути зобов’язані давати пояснення комісії щодо всіх аспектів господарської діяльності підприємства.
Вся робота комісій має бути публічною та доступною для всіх працівників підприємства. До функцій таких комісій має входити зокрема контроль за достовірністю та повнотою вивантаження даних до суспільних систем «бізнес-аналітики», загалом забезпечення всіх працюючих можливістю отримати будь-яку інформацію щодо господарської діяльності підприємства.

Комісії повинні мати право на введення на підприємстві режиму жорсткого контролю за господарською діяльністю, який передбачатиме погодження з комісією всіх господарських операцій: укладення договорів, здійснення виплат, продажу продукції, отримання кредитів, тощо.

Запровадження системи робітничого та суспільного контролю дозволить також викорінити практику виплати заробітної плати в конвертах принаймні та великих підприємствах, а згодом і на всіх підприємствах які є їх контрагентами, створить атмосферу в суспільстві, яка дозволить повністю легалізувати оплату праці на всіх підприємствах. Зокрема, викорінити практику підміни трудових стосунків фіктивними цивільно-правовими угодами. Нелегальна оплата праці має бути визнана тяжким кримінальним злочином, відповідальність за відповідні дії має нести виключно роботодавець.

Отже, нашим гаслом має бути не просто повернення награбованого, а в першу чергу дієвий суспільний та робітничий контроль! Саме система такого контролю може створити можливість для припинення деградації та початку реального, а не удаваного покращення соціально-економічної ситуації в країні.

Comments
One Response to “Повернути награбоване недостатньо”
Trackbacks
Check out what others are saying...
  1. [...] на розграбуванні державної власності та інших тіньових схемах. Відповідно, якби кожен з них одноразово пожертвував [...]



Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт