Захар ПОПОВИЧ: “Темний бік енерго-незалежності”

Нещодавно Міністерство енергетики і вугільної промисловості України опублікувало звіт, згідно якого споживання природнього газу в країні в цьому році зменшилося на 2,6 млрд. кубометрів. Констатується скорочення 7,3% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Більше половини цього скорочення відбулося за рахунок переходу з газу на вугілля у промисловості, електроенергетиці та комунальному секторі, що є без сумніву видатним досягненням з точки зору забезпечення енергетичної, економічної, а отже і державної незалежності України.

Кислотний дощ замість природного газу: нові виміри «енергетичної незалежності»

Цікаво, що 20 років тому, у часи боротьби за здобуття державної самостійності, незалежна енергетична політика розумілася діаметрально протилежним чином. У другій половині 1980-их та на початку 1990-х років масово здійснювався зворотній процес: переведення теплоелектростанцій з вугілля на газ. Тоді чомусь вважалося, що незалежність передбачає покращення екології та технологічну модернізацію. Виходячи з цієї, як довела історія, недолугої думки українські інженери шукали і знаходили шляхи зменшення шкідливих викидів в атмосферу та впровадження енергозберігаючих технологій. З цієї точки зору використання вугілля, а особливо українського вугілля для опалення є неприпустимим. І не лише тому, що процес спалювання вугілля є принципово менш енергетично ефективним та передбачає (на відміну від газу) наявність твердих відходів.

Справа в тому, що будь-яке вугілля містить у собі домішки сірки, а українське вугілля відзначається особливо високим її вмістом. Для тих, хто цікавиться, хотілось би порадити фахову статтю з цього приводу (Долгий В.Я., Кривченко А.А., Шамало М.Д. // Содержание общей серы в угольных пластах на шахтах Украины. – Статья из журнала «Уголь Украины».- 2000.- № 1.- с. 10-12). Природний газ, навпаки, відрізняється серед інших вуглецевих енергоносіїв, що видобуваються з надр, майже повною відсутністю домішок сірки та її сполук.

Чому ж це наші екологи-незалежники так опікувалися сіркою? А тому, що саме вона є основним джерелом смогу та причиною так званих «кислотних дощів», які майже зникли в Україні в останні два десятиліття. Але скоро ми знову матимемо можливість з ними познайомитися.

У Великій Британії, де, власне, вперше звернули увагу на смог, ще у 1306 році (за часів короля Едварда), було навіть повністю заборонено використовувати вугілля для опалення. Адже лондонці скаржились на те, що смог «душить легені та їсть іржею залізо». Згодом, щоправда з економічних міркувань, вугільне опалення знову дозволили, завдяки чому став можливий знаменитий Великий Лондонський Смог 1952-року: протягом чотирьох днів тоді загинули 4000 людей, а ще близько 8000 – пізніше від наслідків. Аналогічні інциденти траплялись і в США. Але тепер ані там, ані в Сполученому Королівстві вугілля для опалення не використовують. Інша справа – Китай: в цій країні динамічного розвитку людей особливо не рахують, вугілля мають вдосталь, тому й використовують його масово і для опалення, і для електро-генерації. За оцінками вчених, саме використання вугілля в енергетиці (а не автотранспорт, чи промислові викиди) є зараз основною екологічною проблемою Китаю. Переведення ТЕС з вугілля на інші види палива є важливою складовою екологічної стратегії розвитку цієї великої країни.

Зовсім недивно, бо чому вже можна в нашій країні дивуватися, що саме китайці зацікавилися проектом переведення українських ТЕС в зворотному напрямку з газу на вугілля. Важко сказати, що саме цікавить наших південно-східних братів: чи то розробка якихось планів на випадок надзвичайних ситуацій та війни (та відповідно перебоїв у поставках газу та нафти), чи просто хочуть заспокоїти вже надто грамотний народ та опублікувати у “Женьмінь Жибао” статтю про те, що не одні тільки китайці використовують вугілля – Україна он майже в Європі розташована, а топить… І сірки в їхньому вугіллі більше, ніж у нашому. Точно не скажу, якою є їхня мотивація.

Що можу сказати точно, так це те, що доведено наукою. Сірка при спалюванні вугілля буде перетворюватися на двоокис сірки (SO2) – отруйний газ з пекучим, їдким смородом, який реагуючи з водяним паром та киснем у повітрі утворюватиме сірчану кислоту: 2 SO2 + 2 H2O + O2 → 2 H2SO4. Отже, мешканцям мікрорайонів навколо шести вже переведених на вугілля ТЕЦ можна порадити щільно закривати вікна та шукати гаражі для зберігання своїх авто. Хоча, навряд чи це суттєво допоможе, адже Україна в цьому році вже збільшила видобуток вугілля на 6% і, скоріш за все, саме за рахунок забракованих металургами пластів з більшим вмістом сірки. Як не дивно, погіршення може меншою мірою торкнутися мешканців центрів металургійної промисловості (зокрема, Кривого Рогу та Маріуполя), адже для меткомбінатів олігархи віддають перевагу імпортному вугіллю з меншим вмістом сірки. Незважаючи на загрозу енергетичній незалежності.

Що ж стосується реальних програм енергозбереження, то за визнанням того ж таки прем’єра Миколи Азарова, це справа надто дорога і питання фінансування не вирішено. Неоліберали і у владі, і в опозиції наполягають на ще більшому розширенні ринкових засад у ЖКГ, хоча саме в цій сфері це особливо небезпечно. В основу покладено максимізацію прибутку, а не соціальні інтереси населення. Рентабельність тарифів у Києві дозволена на рівні 10%: на практиці це означає стабільний прибуток для підприємств ЖКГ. Адже, посилаючись на подорожчання енергоносіїв, монополісти можуть скільки завгодно підіймати тарифи, а населення буде змушене платити під страхом шантажу. Інша справа у Франції: там нормою стала нульова рентабельність, тому підприємства сфери ЖКГ можуть отримати дохід виключно в разі зниження собівартості продукції. Як зазначають експерти, це стимулює виробників, зберігаючи тарифи на колишньому рівні, купувати нове обладнання, впроваджувати нові технології. В Україні ж держава лише захищає право на постійне підвищення тарифів, замість того, щоб обмежувати апетити монополій.

Мабуть і у вирішенні цих побутових (у прямому сенсі слова) проблем без революції не обійтись…

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт