Ірина ЧЕБОТНІКОВА: “Таваріщ Брєжнєв”

На золоту зірку на площі Перемоги падає вечірнє світло, і я бачу тільки її контури.

Це цілком могла бути просто збільшена копія зірки Героя, проте я дивлюся вгору і розумію: це зірка на лацкані таваріща Брєжнєва. Таваріщ Брєжнєв радіє, що його впізнали, але прикладає палець до вуст, тому що цю таємницю треба берегти.

Ніхто ж потерпить, щоб у центрі міста жив представник иншої владної структури. А тому запорукою життя товариша Брєжнєва є побожна тиша.

Я дивлюся вгору і розумію: це зірка на лацкані таваріща Брєжнєва

Вдень він стає хмарами і ніхто з водіїв не здогадується, висунувшись з вікна, уважніше придивитися до неба: ось видно шматок кишені, а це довга холоша зі стрілкою. І випари бензину теж перетворюються на маленьких Брєжнєвих, і злітають просто у повітря, кружляючи навколо справжнього Брєжнєва. Коли ідуть дощі, він щосили намагається захистити місто, записуючи у щоденнику: «Вівторок. Нічого нового. Існував». І це існування вселяє надію в його адептів, надію на відродження.

А от вночі, коли навіть невгамовні адепти лягають спати, дочитавши «Малу землю», Брєжнєв сходить у місто. Він ступає тихо, по змозі намагаючися не розбудити п’яних анархістів, схожих на Нільса, та привести до тями правих, які знепритомніли зі страху перед генсеком. Таваріщ Брєжнєв уважно читає їхню агітацію: «українець – це бандерівець», нічого не розуміючи. Звідки ж йому знати про Бандеру, адже його не було на Малій землі?

У ясну погоду Брєжнєв уважно стежить за дорожнім рухом, вчасно підказуючи ДПС-никам, де що відбувається.

На гучних подіях на кшталт Євробачення саме він радить, кого краще обрати, хоча й Хоннекер не завжди погоджується.

Брєжнєв йому одному відомими каналами контролює прийняття законів у Верховній Раді. Не подумайте, що він такий уже обмежений, він усе прекрасно розуміє і бачить, що замість весільного салону для молодят зробили суші-бар, ЦУМ закрили на невідомий термін, а «Україна» з універмагу перетворилася на шопінґ-мол. Йому ніщо не застеляє очі, він чудово бачить цей наступ капіталізму, проте саме через його заступництво з деяких будівель ще не познімали радянські зірки. І саме він знає, на кого перетворилися колишні комсомольці та ким були сучасні бізнесмени в дитинстві.

А ще він знає, яких завкатів філософії слід позбавити наукового ступеня за відхід від марксизму.

Що не кажіть, а це був крутий дядько: погодьтеся, придушити Празьку весну та ввести війська в Афганістан дечого коштує. І щоби згорнути десталінізацію, треба певних умінь, а вони є не в усякого. Загалом, це була цікава епоха.

Поки гримів рок-н-рол і знімали світові шедеври кіно, світ оговтувався від наслідків війни та готувався до нових – клясових – війн. Ця епоха уявляється м’ятною цукеркою – холодна, але неможливо відірватися. Чого варті тільки РАФ і червоні кхмери!

А зараз… що зараз?

Що хорошого може бути зараз?

Зараз, коли є тільки Toyоta-RAF-4,

зараз коли банківській справі по радіо обіцяє навчити (увага!) Василь Фурман,

зараз, коли на Вічному вогні вже смажили яєшню,

що цікавого може бути зараз?

Ну, можна, поцілувати портрет Гітлера взасос, але це вже не те, що в 33-му.

Саме зараз Брєжнєв плекає наші думки.

Брєжнєв у наших душах.

Брєжнєв у наших серцях.

30.V.2012

Leave A Comment

НАША КНОПКА

ГАСЛО: Головний аналітичний сайт